Тріумф «Фйорда», політичні заяви та український голос на Лазуровому узбережжі
У французькому Канні завершився 79-й Каннський кінофестиваль — одна з найголовніших подій світового кінематографа
Протягом дванадцяти днів на Лазуровому узбережжі відбувалися прем'єри найочікуваніших стрічок року, гучні політичні заяви, дискусії про війну та свободу, а також презентації українських фільмів.
Головну нагороду фестивалю — «Золоту пальмову гілку» — здобув румунський режисер Крістіан Мунджіу за драму Fjord. Стрічка розповідає про релігійний фанатизм, політичну поляризацію та кризу сучасного суспільства. Для Мунджіу це вже друга «Пальма» у кар'єрі.
Гран-прі фестивалю отримав російський режисер Андрій Звягінцев за фільм «Мінотавр». Саме це рішення журі викликало найбільше дискусій у медіа та соцмережах. Частина кінокритиків і глядачів назвала режисера «хорошим рускім», адже Звягінцев давно перебуває в еміграції, відкрито виступає проти війни росії в Україні та під час церемонії нагородження закликав путіна «зупинити бійню».
Втім, сама нагорода для російського режисера спричинила суперечки, адже чимало українських та європейських оглядачів вважають, що світовий кінематограф досі не виробив чіткої моральної позиції щодо присутності російської культури під час повномасштабної війни. Попри антивоєнну позицію режисера, критики наголошують: російське кіно продовжує отримувати престижні міжнародні майданчики й відзнаки, тоді як Україна змушена щодня боротися за право бути почутою.
Серед інших переможців фестивалю — німецька режисерка Валеска Грізебах, чий фільм The Dreamed Adventure отримав Приз журі. Нагороду за найкращу режисуру поділили польський режисер Павел Павліковський за стрічку Fatherland та іспанський дует Хав'єр Кальво і Хав'єр Амброссі за фільм The Black Ball.
Одним із найемоційніших моментів фестивалю стала поява легендарної Барбри Стрейзанд, яка отримала почесну «Золоту пальмову гілку» за внесок у кіномистецтво. Також увагу преси привернули політичні виступи митців, тема війни в Україні та дедалі менша присутність голлівудських студій у конкурсній програмі.
Україна цього року також була представлена у Канні. У програмі спеціальних показів демонстрували стрічку «Весна» режисера Ростислава Кирпиченка про поховання страчених українців на тимчасово окупованих територіях. Фільм розповідає історію священника, який таємно допомагає ідентифікувати загиблих та повернути їхні тіла родинам.
Також у межах фестивалю відбулися покази документальних проєктів, присвячених російсько-українській війні, а український режисер Мстислав Чернов очолив журі престижної документальної премії L'Œil d’Or.
Попри помітну українську присутність, цього року українські фільми не здобули головних нагород фестивалю. Однак участь України у спеціальних програмах та документальних секціях вкотре засвідчила: українське кіно залишається важливим голосом у світовому культурному просторі, особливо тоді, коли йдеться про правду війни та людську гідність.
Протягом останніх двох тижнів зірки кіно та моди сходили на набережну Круазетт, щоб відвідати кілька заходів, прем'єр та гала-концертів перед врученням найпрестижнішої нагороди. А багато гостей з’явилися у нарядах, які заслуговували на власну «золоту статуетку» за моду.