Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

«Про світлі дні під час днів темних»

У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука у рамках XXV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», медіапартнером якого є видання «Високий Замок», відбулася лекція письменниці Ярини Каторож «Алфімія письма»

Ярина Каторож. Фото Олени ЩЕПІЛЬ
Ярина Каторож. Фото Олени ЩЕПІЛЬ

Ярина Каторож, чий творчий шлях у письменство почався у 18-річному віці книжкою «Алхімія свободи», рукопис якої на престижному конкурсі «Коронація слова» отримав спеціальну відзнаку письменниць Дари Корній і Тали Владмирової, зараз знана в письменницьких і читацьких колах авторка.

Впродовж наступних восьми років світ побачила її трилогія «Палімсест» — «Стожар», «Альянас», «Батьківщина».

А ще Ярина — професійна художниця-дизайнерка, а тепер іще й коуч. Своїм досвідом про те, як вона стала письменницею і що для цього треба, а також про досвід співпраці з найпрестижнішим театральним фестивалем України «Мельпомена Таврії» вона розповіла у бібліотеці Іваничука.

«Мельпомена Таврії» — дуже особливий фестиваль для мене, хоча я жодного разу не була присутня на ньому у самому Херсоні. Торік я взяла участь у мельпоменівській літературній сцені вперше — в час, коли Херсон іще перебував під окупацією. Разом з Тетяною Пилипець ми тоді провели прямий етер, розповідаючи про свої літературні мандрівки Україною та, звісно, про мандрівки до Херсона — яких і в мене, і в Тані було вже дуже багато. Свого часу саме в мандрах ми і познайомилися з Альоною Мовчан — однією з організаторів фестивалю. Тому, звісно ж, коли випала змога пригадати ці світлі дні під час днів темних — ми пригадали.

Цьогоріч же саме «Мельпомена Таврії» стала першим фестивалем, де я почала детально розповідати про «внутрішній бік» підготовки перевидання мого першого роману «Алхімія свободи», — продовжує Ярина Каторож. — Вважаю це символічним, адже свобода — це те, що так пасує нашому Херсону. Вдячна щиро Альоні Мовчан за цьогорічне запрошення! Дякую за сміливість та внутрішній вогонь. Бажаю, щоб усі подальші Мельпомени Таврії були у вільному та безпечному Херсоні, а мельпоменівські ниточки, що об'єднали учасників з усього світу, тільки міцнішали.