Від Ігоря Калинця до Юрія Матевощука: у Львові відбувся фестиваль «Земля Поетів»

Цей вікенд точно увійде в історію мистецького життя Львова і України загалом. Два дні у Львові вперше проходив Міжнародний фестиваль «Земля Поетів». Хто придбав квитки (на два дні вартість складала всього 500 грн) і провів ці дні з українськими, польськими, литовськими і хорватськими поетами і музикантами кількох поколінь, пошкодував лише про одне: про неможливість перебувати одночасно в кількох місцях, адже на п’яти тематичних локаціях відбувалися події одна цікавіша за іншу.

Локації-майданчики мали імена українських поетів, яких недаремно називаємо пророками: «Шевченко», «Франко», «Леся», «Стус» і «Антонич».

Так, у «Шевченкові» відбувалися наймасштабніші презентації, зокрема вечірні концерти, а в «Антоничі» аудиторію збирало наймолодше покоління поетів та поеток, а також тут можна було придбати вироби (в основному — прикраси) ручної роботи, які презентували майстри і майстрині.

«Поети творять націю», — під таким гаслом у третій листопад війни у Львові започаткували нову потужну традицію в сучасній українській культурі.
Пів сотні подій, майже сто учасників, з яких шість десятків поетів усіх поколінь — від Ігоря Калинця до Юрія Матевощука й Анни Зотової — впродовж двох днів читали свої поезії, спілкувалися з прихильниками, роздавали автографи, фотографувалися…

Підігрівала інтерес до фестивалю і присутність на ньому провідних українських зірок театру і кіно Римми Зюбіної й Олексія Гнатковського. Особливо зворушливими виявилися читання Риммою і Олексієм поезій авторів, загиблих у новітній війні з московитами.

«Я часто стикаюся з твердженням, що освіта, культура не на часі, — сказав Олексій Гнатковський, — хоча іде велика вітчизняна війна і наші найкращі сини й доньки зараз на передовій. Але я переконаний в тому, що наша культура — це перше виборювання свободи на нашій землі. Це російське безкультур’я зайшло до нас спочатку через мову і культуру. Не військові почали цю експансію. Спочатку зайшли достоєвські, толсті і все це шобло. Якщо подивитися на їхню „культуру“, там є слово „вєлікая“. В жодній іншій країні світу немає такого
визначення культури — нема великої французької чи великої британської культури. Тому вони прийшли сюди зі своїм безкультур’ям і „язиком“, а потім знищили все наше, щоб ми через покоління сказали „какая разніца“. І моє покоління це сказало. І зараз ми маємо наслідки цієї „какой разніци“. Ми зараз за ці слова платимо найбільшу ціну. Бо відмінність колосальна. Вони хочуть, щоб нас не було, а ми хочемо бути».

На жаль, заявлені в програмі актори Ада Роговцева і Катерина Степанкова не змогли приїхати до Львова з поважних причин, як і кілька анонсованих поетів. Вразили присутніх вірші військових поетів у авторському виконанні — Павла Вишебаби, Ярини Чорногуз, Миколи Кулініча, Ірини Бобик, Ігоря Мітрова…

Потужну і різноманітну поетичну програму доповнила музична — концерти Юрія Андруховича із «Карбідо», Віктора Морозова і «Четвертого
кута», сестер Тельнюк, Соломії Чубай, гуртів «Мертвий півень», «Пиріг і Батіг», «Кому Вниз» та «NAZVA».

Завдяки проєкту «Голоси Землі Поетів», відвідувачі фестивалю мали змогу почути в записі голоси тих, хто вже не з нами: від Ігоря Римарука, Олега Лишеги, Юрка Покальчука — до голосів Павла Тичини, Миколи Бажана, Максима Рильського, Володимира Сосюри. А також голоси тих, кого забрала в нас російська агресія, — Максима Кривцова, Вікторії Амеліної, Гліба Бабіча. А ще, записи класичної української поезії у виконанні легендарних артистів — зокрема, Тараса Шевченка голосом Марка Кропивницького та Гната Юри, Лесю Українку голосом Наталії Ужвій, Івана Франка голосом Даниїла Антоновича.

На всіх локаціях були розгорнуті ятки з книжками різних видавництв, а також збирали книжки для бібліотек Снігурівської громади Миколаївської області.

Мав фестиваль ще одну благодійну місію — збір коштів на потреби наших захисників.