Українські митці світового рівня вийшли з тіні
У Львівському театрі ляльок відбувся перформанс «Вихід з тіні»
/wz.lviv.ua/images/news/_cover/496418/vystava.jpg)
Автор ідеї цього незвичного дійства художник Віктор Проданчук, режисерка Яна Титаренко та акторки Тетяна Лубенець і Софія Мокрик мовою пластики, світлотіней, музики провели глядачів у світ українських художників, які завоювали світову славу, але померли, на жаль, за межами рідної України.
Малевич, Бурлюк, Рєпін, Ворхол, Дровняк, Архипенко, Гніздовський ожили серед захоплюючих візуальних ефектів, вмілої акторської гри та живої музики.
«Вихід з тіні" — це подорож у світ українських художників, які здобули світову славу. Ця вистава присвячена їхньому творчому зростанню, натхненню та пристрасності, які допомогли їм перетворити обмеження на незабутні шедеври, при тому ніколи не забуваючи про своє коріння та ідентичність.
Казимир Малевич, наприклад, писав листи українською мовою і дуже любив вареники зі сметаною, а Ілля Репін часто звертався в своїх творах до історичного минулого України. Мама Енді Ворхола так і не навчилася розмовляти англійською без акценту, а в творах Бурлюка, Архипенка і Гніздовського багато хто знаходить елементи національних кольорів і візерунків.
Над втіленням ідеї перформансу працювала ціла команда експертів та професіоналів Львова та Харкова, що спільною працею змогли зреалізувати цей проєкт.
До слова, автор ідеї Віктор Проданчук — український митець, реставратор, художник, скульптор, різьбяр та коваль. Брав активну участь у реставрації Успенського собору Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого собору. Наразі займається скульптурою, графікою, експериментує з різноманітними техніками та матеріалами як бронза, скло, шамот, дерево, гальванопластика та мідь. У виставі «Вихід з тіні» використані скульптури авторства Віктора Проданчука.
Творці вистави мали на меті розповісти якомога ширшому загалу про видатних співвітчизників, які в силу різних обставин, будучи по місцю народження і по крові українцями, волею долі й різних обставин опинилися далеко за межами своєї батьківщини і змушені були самостверджуватися на чужині. Але про них має знати і пам’ятати рідна Україна.