BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Біля пам’ятника Шевченку — «тюремний стіл» полонених азовців

Девіз акції - «Борися за „Азов“ так, як вони боролися за тебе! Що кожен герой повернувся додому живим»

Фото автора
Фото автора

Біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Львові встановили інсталяцію «Азовсталь полон». Це тюремний стіл, на якому стоять атрибути полону військових, які захищали Україну від рашистів — металеві миски та кружки, ложки (деякі не мають тримача), залишки їжі та засушені шматки чорного хліба. Саме цим у полоні годують азовців… На столі стоїть табличка, де українською та англійською мовою описано суть інсталяції: «Борися за „Азов“ так, як вони боролися за тебе! Що кожен герой повернувся додому живим».

«Це „смертельний стіл“ полонених азовців. Інсталяція присвячується бійцям полку „Азов“, частина з яких досі перебувають у російському полоні, — сказала „ВЗ“ волонтерка, громадська активістка, вимушена переселенка Анна Мориквас. — Цією інсталяцією хочуть привернути увагу громадськості до того, що бійців не звільняють з полону і вони там утримуються у нелюдських, жахливих умовах. Чоловіків катують, тримають у голоді. Люди місцями страждають і не бачать сонячного світла».

«Ця інсталяція стоятиме у центрі Львова упродовж усіх Різдвяних свят (до середини січня), щоб нагадувати містянам про реалії захисників України, які перебувають в полоні, — сказала одна з організаторів перформансу Анна Коваль. — Металевий посуд прикручений до столу, як символ їх життя. Вони знаходяться в неволі так само прикручені до обставин».

Читайте також
Священник врятував 12 українських воїнів. Пробув 262 дні у російському полоні…
05.05.2026
Священник врятував 12 українських воїнів. Пробув 262 дні у російському полоні…

Чоловік, з яким на дачі його тещі поблизу Бережан Тернопільської області нам належало розмовляти на серйозну тему, схожий на багатьох селян, які у ці дні пораються на своїх грядках. Вправно орудує лопатою, загрібає, садить. Жителі Токарівки на Херсонщині впізнали б у ньому настоятеля свого Свято-Ольгинського храму — отця Ігоря (Новосільського). Цього села, де парох служив протягом 30 років, як і збудованої ним церкви, зараз майже немає - їх зруйнувала, спалила війна