Передплата 2025 ВЗ

Чи корисно їсти м'ясо

  • 26.08.2021, 20:30
  • 11.5K

М'ясо містить мало вуглеводів і наповнює організм необхідним натрієм, фосфором, калієм, магнієм, і особливо цінним залізом. За результатами світових досліджень, залізо є незамінним компонентом, необхідним для утворення крові і гемоглобіну

Як пояснює терапевт, дієтолог, доцент кафедри загальної практики і сімейної медицини ІФНМУ Віра Бойчук, білки із м’ясної продукції є важливими для людини, однак їхня користь залежить від того, яке саме м’ясо ви споживаєте, як часто і як багато.

«Мабуть, уже всі знають чи бодай чули, що щоденне харчування має бути збалансоване: білки, жири і вуглеводи, — продовжує медик. — І білки — це фундамент. М’ясо містить весь склад незамінних амінокислот, залізо, цинк, вітаміни групи В. Існує навіть таке поняття, як приховане голодування організму. Наприклад, часто можна побачити повненьку дитину, яка дуже часто хворіє, має ослаблений імунітет. Потім виявляється, що у неї просто вторинне голодування, тобто є надлишок вуглеводів і нестача білків. Але важливо розуміти, що білки мають бути правильними».

У 2015 році ВООЗ визнала, що червоне м’ясо (свинина, яловичина, баранина, конина, козлятина, оленина) сприяє виникненню раку і належить до групи ризику номер один офіційно визнаних канцерогенів, поряд із курінням та вживанням алкоголю.

20-річні дослідження тривали у різних країнах світу.

Світова спільнота наголошує, що найшкідливішим є процесоване червоне м’ясо, тобто ковбаси, сардельки, м’ясні вироби, і дуже небезпечним є смажене і приготоване на грилі м’ясо. Під час його обробки утворюються дуже шкідливі канцерогенні речовини, які спричиняють ризик розвитку колоректального раку, раку підшлункової залози і раку простати.

Виявляється, щоденне вживання 50 г червоного м’яса підвищує ризик утворення колоректального раку аж на 18%.

На сайті МОЗ рекомендують рідко вживати червоне м’ясо, а якщо воно все ж є в раціоні, то хоча б не процесоване.

Європейська асоціація дієтологів рекомендує вживати червоне м’ясо не більше двох разів на тиждень і не більше 70 г на порцію. Його бажано запікати, варити чи тушкувати.

«Свинина — це взагалі просто вбивство для нашого організму, — каже Віра Бойчук. — Взяти хоча б анатомію свині. У тварини не виводяться токсини — все, що вона з’їла, всмоктується в її кров, сало і м’ясо. А згадаймо лише, скільки хімії в комбікормах, якими годують свиней. Взагалі, саме через тваринні жири в організмі людини збільшується рівень поганого холестерину в крові. Про кров’янку взагалі мовчу — гречка, перемішана з кров’ю, що насичена токсинами, навряд чи додасть здоров’я».

Біле м’ясо (курка, качка, індик, нутрія, кролятина) є значно кращою альтернативою для споживання, ніж червоне м’ясо, оскільки про його канцерогенні властивості нічого невідомо. Таке м’ясо легше для травлення.

З-поміж асортименту білого м’яса домінує курятина, до того ж бройлерська, яку зазвичай продають у магазинах. Дієтолог застерігає від цього продукту, оскільки м’ясо курчат-бройлерів насправді не містить достатньо незамінних амінокислот, адже ця птиця росте буквально за кілька днів, відповідно, всі корисні речовини не встигають синтезуватися. Окрім цього, таких курчат вирощують без світла в закритих приміщеннях, годують лише комбікормом, гормонами і антибіотиками — аби не хворіли і швидко росли. Тому в їхньому м’ясі є дуже багато естрогенів, які потім порушують гормональний фон людини. Педіатри вже давно рекомендують не вживати діткам таку токсичну курятину, особливо хлопчикам, адже з часом у них починають рости груди.

Крім того, під час регулярного споживання бройлерської курятини в організм постійно надходить мікродоза антибіотика. До речі, це одна з причин того, що тепер чимало людей стали нечутливими до багатьох антибіотиків, і часто медикам доводиться призначати більш токсичні і дорогі препарати останньої лінії захисту.

А ось домашня курятина дійсно містить багато вітамінів і незамінних кислот. Кролятина й індичатина теж рідше буває токсичною.

Добова норма білка для чоловіків становить біля 65−117 г, для жінок — 58−87 г. У середньому людині потрібно 1,5 г білка на кілограм маси тіла. У 100 г м’яса міститься близько 20 г білка. Але треба розуміти, що за один прийом їжі засвоюється тільки 30 г білка. Кожен прийом їжі може містити щось білкове, тому не варто з’їдати великий кусок м’яса раз на день у сподіванні задовольнити денну потребу в амінокислотах. Білкова їжа — це ж не лише м’ясо, а бобові, риба, яйця, молочні продукти, горіхи та перероблена соя.

Коли в організмі забагато тваринного білка, вимивається кальцій, що веде до ризику утворення подагри, ниркової недостатності і т.д. Також жовч стає дуже густою, а це може стати причиною жовчнокам’яної хвороби.

«Пам'ятаю, коли під час новорічно-різдвяних свят працювала на приймальному покої МКЛ № 1- це був жах, — розповідає Віра Бойчук. — Просто навала людей з гострим панкреатитом, виразковою хворобою, гострим холециститом. Для багатьох наслідки були дуже плачевними».

М’ясна їжа дуже енергозатратна для нашого організму, адже в шлунку вона перетравлюється 4−5 годин. Тому дієтолог наголошує, що м’ясо треба вживати лише з овочами — так воно найкраще засвоїться.

Як пояснює медик, наслідки бездумного систематичного споживання м’яса не проявляються одразу, тому люди ніколи й не пов’язують його із причиною виникнення атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, серцевої та ниркової недостатності.

ВООЗ оголосила, що найбільше м’яса вживають у країнах середнього і низького рівня розвитку. У високорозвинених країнах пріоритет надають овочам, фруктам і кисломолочним продуктам.

«Більшість дієтологів стверджують, що у молодому віці люди легко можуть прожити без м’яса, але, звісно ж, на збалансованому харчуванні, — каже Віра Бойчук. — Вживання м’яса рекомендують у віці після 50 років — коли організму потрібно більше білка. М’ясо краще їсти перемеленим, аби воно легше перетравлювалося»

Як пояснює дієтолог, незамінні амінокислоти, які містяться у м’ясі, можна отримати і з інших продуктів. Наприклад, риба краще засвоюється, ніж м’ясо. Також жир, який міститься у рибі, особливо в морській, є цінним для людського організму завдяки наявності там омега-3 поліненасичених жирних кислот. Але йдеться про тушковану, запечену чи запарену рибу.

А взагалі кількість рослинних білків має переважати над тваринними, тому дієтологи радять вживати м’ясо не частіше двох разів на тиждень.

«Окрім м’яса, існує безліч альтернатив отримання білка з усіма необхідними корисними речовинами, — пояснює Віра Бойчук. — Так, не всі рослинні білки містять тих вісім незамінних амінокислот, які не синтезуються організмом, але, правильно поєднуючи продукти, їх легко можна отримати. Адже десь їх міститься більше, десь — менше. Наприклад, дві склянки кефіру і кілька шматків цільнозернового бездріжджового хліба є ідеальними по амінокислотній шкалі і заповнять одноразову потребу білка в 30 г. Те саме стосується риби з овочами; кілька варених яєць і кисломолочний сир; одна порція гречки має аж 20 г білка; бобові з овочами, але бобові перед приготуванням обов’язково треба замочувати на 8−10 годин — тоді їхня засвоюваність значно вища. Словом, комбінацій може бути безліч, треба лише навчитися поєднувати продукти збалансовано».

До речі, серед рослинних білків є і такі, які містять увесь набір незамінних амінокислот, як і м’ясо, просто не в такій кількості. Найбільше їх у зародках пшениці (їх можна додавати в салати), злаках кіноа, трохи менше — в зелені та авокадо.

Читайте також: Пиріг готую з курячими стегнами та базиліком. Виходить ароматно і смачно