Правда і міфи про мед, які варто знати кожному

Тільки медоносні бджоли, або apis, і бджоли без жала, або меліпони, виробляють стільки меду, що його вигідно збирати. Мед, який виробляють джмелі, вони використовують для своїх потреб.

Про цей продукт існує безліч міфів. Але є й правдиві факти: як, наприклад, твердження про те, що мед має лікарські властивості, і є ефективним антиоксидантом.

Завдяки його антибактеріальним і антигрибковим властивостям мед аж до ХХ століття використовували для боротьби з інфекціями, наносячи його на порізи, рани і виразки.

На основі археологічних знахідок можна стверджувати, що мед використовували ще стародавні єгиптяни. У гробницях фараонів знаходили глиняні горщики з медом, яким було вже понад три тисячі років. І найцікавіше те, що, незважаючи на тривалий час, він не зіпсувався і залишився їстівним.

Це тому, що мед ніколи не псується, хоча, якщо його неправильно зберігати, він може частково змінити структуру, втратити аромат і смак.

Щоб мед «втримав» поживні властивості, колір, смак і навіть консистенцію, зберігати його потрібно в герметичній тарі при кімнатній температурі в місці, де на нього не потраплятиме пряме сонячне світло. Зберігати мед в холодильнику не рекомендовано.

Мед зберігається так довго через особливий бджолиний фермент. Він перетворює нектар в глюконову кислоту і перекис водню, які не дозволяють бактеріям розвиватися.

Щодо поживних речовин, то мед містить воду, вітаміни, мінерали та ферменти. Все це дає людині необхідну енергію. Інший важливий аспект — наявність антиоксидантів, особливо корисних для функцій мозку.

Через високий вміст вуглеводів і глюкози, мед є джерелом природної енергії. Основне паливо для енергії — вуглеводи, які також важливі для збереження глікогену в м'язах.

Мед дає стільки енергії, що його дію можна порівняти з кофеїном, але вона довше зберігається і не має мінусів, як кава.

Доведено, що мед — це більш здорова альтернатива підсолоджувачам: як штучним, так і цукру. Він солодший, і використовувати його потрібно менше.

Мед також містить цукор, суміш фруктози і глюкози, тому допомагає організму регулювати рівень цукру в крові.

Мед — це єдиний природний підсолоджувач. Однак частину вітамінів і мінералів, які містить мед, легко знищити, підігрівши його кілька секунд при температурі близько 50 °, тому краще використовувати непастеризований продукт. Незважаючи на це, в більшості продуктових мереж продають якраз пастеризований мед. Його обробляють у високих температурах, щоб він не кристалізувався.

Мед також корисний своїми лікувальними властивостями, і не лише здатністю протистояти інфекціям. Одна ложка меду в день може поліпшити імунну систему, оскільки мед сприяє виробленню імунних клітин, покращує їх ефективність і довговічність. Крім того, він знімає симптоми лихоманки та інших алергій.

Мед — ефективний засіб проти болю в горлі. Це було доведено в 2007 році експериментом медичного факультету Пенсільванського університету. Як з'ясувалося, невелика кількість гречаного меду перед сном позбавляє від нічного кашлю і покращує сон дітей більш ефективно, ніж медичні препарати на основі декстрометорфану — протикашлевого засобу, що використовується в багатьох препаратах.

Крім того, вчені з'ясували, що мед захищає зуби. Завдяки вмісту несмертельної кількості перекису водню, він полегшує зубний біль і бореться із запаленнями та інфекціями ясен.

Мед також додають до косметики для догляду за шкірою: до засобів, що очищають і зволожують. Більше того, таку косметику можна зробити і вдома. Для сяйва шкіри потрібно нанести маску з меду не більш ніж на десять хвилин.

Існує помилкове уявлення про те, що мед, який кристалізувався, уже зіпсувався. Насправді ж, це природний процес, який сприяє тому, що мед не псується. Зазвичай цей процес розпочинається, коли мед довго зберігається. Кристалізація — показник якості меду.

Основна причина кристалізації полягає в тому, що мед на 20% складається з води, і коли вона насичується, глюкоза від неї відділяється і формує кристали. Чим більше в меді води, тим вища ймовірність кристалізації. Крім того, низькі температури зберігання також пришвидшують цей процес.

Якщо мед кристалізувався, то їсти його все ж можна, адже ні смак, ні поживна цінність продукту не змінилися. Якщо ви хочете, щоб мед знову став рідким, помістіть його на водяну баню і час від часу помішуйте, поки він не стане рідким.

Якщо мед потемнів, або на його поверхні сформувався більш світлий пінистий шар, викидати його також не варто. Річ у тім, що маленькі бульбашки повітря, що є в меді, підіймаються на поверхню.

Якість меду, а також його колір, смак, аромат і навіть консистенція залежать від безлічі факторів. Важливу роль відіграють джерело меду, клімат, вологість, ґрунт, опади, квіти і харчування бджіл.

Температура і тривалість зберігання роблять мед темнішим і змінюють його аромат.

За консистенцією меду можна визначити також і його якість. Крім уже вказаних ознак, є ще одна, яка впливає на тягучість меду: час збору.

На останньому етапі виробництва бджоли енергійно махають крильцями, щоб прискорити процес випаровування води і зробити мед більш концентрованим. Потім мед покривають воском. Якщо цей процес не завершиться до кінця, то мед буде більш рідким, проте це не завжди ознака низької якості.

Існує уявлення, що для меду потрібно використовувати виключно дерев'яні ложки, бо металеві його окислюють і псують. Це всього лише міф, який базується на кислотності меду. Звичайно, з часом він може окислюватися, але в ті кілька десятків секунд, поки ви зачерпує мед металом, нічого не відбудеться. Зовсім інша річ — залишити ложку в банці з медом надовго. Тому робити цього не треба. Якщо іншого виходу немає, то краще використовувати дерев'яну.

Дехто вважає, що бджолам для виживання мед не потрібен, але це міф. Насправді, вулику потрібно приблизно 13 кілограмів меду, щоб пережити зиму, адже це основне джерело енергії для бджіл.

Довідка:

Щоб зробити 450 грамів меду, потрібно зібрати нектар майже з двох мільйонів квітів. Одна бджола виробляє приблизно 1/12 чайної ложки за все своє життя, яке в період медозбору триває близько шести тижнів. Одна колонія бджіл виробляє 2,7−4,5 кілограмів меду на рік.

Читайте також: Мед: користь і шкода улюбленого продукту