Передплатити Підтримати

На Закарпатті хочуть створити окремий угорський район: експерти занепокоєні

1 червня 2020 року було оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів, в якій вказано кількість новоутворених районів у всіх областях України. Відповідно до останнього рішення на Закарпатті зазначено 5 районів області (Берегівський, Мукачівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський), а не 4, як це було передбачено попередніми узгодженими рішеннями і який був компромісним та історично вмотивованим

Про це повідомляє Закарпаття online.

У відповідь на Закарпатті почали збирати підписи під зверненням проти створення окремого угорського району з центром у Берегові. «Це може привести до виникнення поетапного роздування антиукраїнської політики для розколу і поділу української держави в майбутньому», — йдеться в заяві.

Як зазначає письменник Андрій Любка у рубриці «Точка зору» на сайті «Радіо Свобода», таким чином українська влада пішла на перші поступки Будапешту. За його словами, тепер більшість населення в новому районі говоритиме угорською, оскільки розташований він фактично біля кордону з Угорщиною.

Водночас відомо, що угорці десятиліттями просили в України створити окрему адміністративну одиницю на Закарпатті. Крім цього, пропагували визнання культурної автономії та виступали за появу особливого «угорського виборчого округу» на виборах до Верховної Ради.

«Жодна українська влада (навіть Януковича!) на такі поступки не йшла, розуміючи всі потенційні загрози для стабільності регіону й національної безпеки. У проєктах децентралізації експерти зазначали, що укрупнювати райони за етнічною ознакою — велика помилка. І, наприклад, Берегівський район пропонували об'єднати з Іршавським або Мукачівським, тобто долучити населені пункти з українським населенням. Позицію експертів не врахували», — пише Любка.

Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту. Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту». 16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту. У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах.

Читайте також: Угорщина передала МОН України свої пропозиції щодо навчання угорців на Закарпатті українській мові

У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії. Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС.

Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою.

Разом із тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою. Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.