Угорщина передала МОН України свої пропозиції щодо навчання угорців на Закарпатті українській мові

Про це Сійярто заявив 7 лютого на пресконференції з віцепрем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитром Кулебою, повідомляє Громадське.

За словами глави угорського МЗС, у відносинах із Україною є «одне важке питання — воно стосується Закону України «Про освіту».

«Ми розуміємо, що Україна хоче, аби її громадяни на всій її території володіли українською мовою й розмовляли нею. А ми бажаємо, щоби угорці, які проживають на Закарпатті, мали змогу зберегти свою рідну мову», — зазначив Петер Сійярто.

За словами угорського міністра закордонних справ, сторони «домовилися про те, що пані міністр освіти (Ганна Новосад — ред.) терміново прийме в себе представників Спілки педагогів Закарпаття, і в результаті цих переговорів буде досягнуте рішення».

Пізніше у відповіді на запитання журналіста Сійярто зазначив, що «можна досягти, щоб угорці в Україні вивчили державну мову без збільшення кількості україномовних предметів, які вони вивчають». Збільшення кількості предметів, що викладаються українською, і передбачає новий Закон України «Про освіту».

Своєю чергою Дмитро Кулеба зазначив, що Міністерство культури, молоді та спорту України готує проєкт закону Про національні меншини, передбачений «мовним законом».

Нагадаємо, так званий «мовний закон» в Україні набув чинності 16 липня 2019 року.

У квітні 2019 року Володимир Зеленський заявив, що після вступу на посаду президента ретельно проаналізує ухвалений парламентом закон про українську мову на предмет дотримання конституційних прав та інтересів громадян України.

Наприкінці серпня Зеленський анонсував законопроект для захисту прав меншин, зокрема щодо мови.

Український мовний закон критикує низка сусідніх держав, які вважають, що він порушує права меншин. Зокрема, Угорщина заявила, що блокуватиме членство України в НАТО до «розв'язання проблеми угорської меншини» Закарпаття.

У грудні 2019 року Комісія Ради Європи «За демократію через право», відома також як Венеційська комісія, дійшла висновку, що Україна не спромоглася досягти належного балансу між сприянням українській мові та захистом мовних прав національних менших.