Тиміш і Розанда повернулися додому

Викрадені 56 років тому картини — знову у Львівському історичному музеї.

У Львівському історичному музеї свято: до музею повертаються два портрети, викрадені 56 років тому. Цей диптих — весільні портрети доньки молдавського господаря Розанди Лупул та Тиміша Хмельницького, сина Богдана Хмельницького, — викрали з музею на початку 1960-х років. У 1972 році їх списали, бо вважали безнадійно втраченими.

Портрет Розанди Лупул - Хмельницької 11 вересня був виставлений на найбільшому онлайн-аукціоні для колекціонерів, і за його долею спостерігала вся Україна. Власник назвав цей лот «знахідкою з горища» і оцінив в 1 гривню.

«Через 56 років картини опинилися на аукціоні. Їх виявили випадково в Інтернеті працівники музею і повідомили адміністрацію музею, — розповідає директор Львівського історичного музею Роман Чмелик. — Адміністрація звернулася до правоохоронних органів. Оперативно відреагувала Служба безпеки України у Львівській області».

Спочатку не було відомо, чи картини в Україні, чи поза її межами. Як виглядало з фотографії, це музейний експонат, адже зберігся інвентарний номер Львівського історичного музею. Після відповідної роботи з’ясували, що портрети в Україні, в Кіровоградській області. До пошуку підключилася Служба безпеки України у Кіровоградській області, і спільні зусилля завершилися успіхом.

«Зголосився власник картин. Він зателефонував до дирекції Львівського історичного музею і запропонував повернути ці роботи», — каже Роман Чмелик.

Тимчасово їх зберігали у музеї у Кропивницькому, допоки не приїхали музейники зі Львова. У приміщенні СБУ у Кіровоградській області провели експертизу і виявили, що це — оригінали. Охоронець фондової групи «Живопис» Львівського історичного музею Сергій Богданов, який проводив експертизу, розповів: «Ті два портрети були міцно запаковані у пакети. Першим відкрили пакет із Тимошем, другим — із Розандою. Вони в поганому стані, оскільки зберігалися останнім часом на горищі. Портрет Тимоша у кращому стані».

На портретах збереглися бірки відомого колекціонера Владіслава Лозинського, який передав роботи до музею. Портрети написані на дубових дошках, виконані у північній манері. Це камерні портрети, обрамлені в старі рамки, різьблені вручну, покриті сріблом і перекриті шафраном — лаком, який дає імітацію золота.

Працівники музею з переказів дізналися і про історію викрадення картин. Головний зберігач Львівського історичного музею, завідувачка відділу фондів Світлана Хавалко розповіла: «Під час відкриття виставки у 60-х роках у музеї було багато відвідувачів. Доглядачкою працювала жінка старшого віку. Оскільки картини невеликого розміру, а тоді не було ні камер, ні охорони, їх можна було легко заховати під куртку і винести».

Тепер над картинами працюватимуть реставратори. «Буде збиратися реставраційна рада, яка оцінить масштаби пошкоджень. Тоді вже можна буде говорити, коли вони повернуться в експозицію», — зазначив директор музею Роман Чмелик. А виставлять портрети в експозицію Львівського історичного музею під своїм номером 24, де тепер експонують їхні збільшені фотокопії.

Фото автора