Час замурувати вікно

Але коли експорт нафти та нафтопродуктів, на додачу до експорту газу, сягнув у 2022 році значного відсотка усього енергетичного імпорту Євросоюзу, далася взнаки тяжка спадщина монголо-татарського менталітету, обтяжена звичками пітерського підворіття. «Пітерська шпана», яка в цей час вже надійно окупувала кремль, раптово припинила подачу газу до Європи. Вона сподівалася, що холодні оселі європейців примусять їх підкоритися ординському диктату і припинити підтримку України.

Ціна на газ у Європі зросла у 10 разів, але європейці не скорилися перед шантажем, а знайшли альтернативне постачання газу з інших джерел. Щодо купівлі російських енергоносіїв у майбутньому, європейці порахували вартість страховки від порушення контрактів російськими постачальниками і дійшли висновку, що вигідніше купляти енергоносії у більш надійних постачальників, таких як Норвегія та США. Тому частка росії у енергетичному балансі Європи вже ніколи не буде більшою за 15% від імпортних потреб Європи. А перед нападом росії на Україну ця частка сягала 42%, значно випереджаючи другого постачальника трубного газу — Норвегію. Найбільша економіка Європи — Німеччина — вже замістила російський газ норвезьким і повністю позбулася залежності від поставок російського газу, а також ілюзій щодо ролі росії, як найбільшого енергетичного постачальника Європи. Тож проросійські канцлери, на кшталт Герхарда Шрьодера та Ангели Меркель, навряд чи з’являться у Німеччині у осяжній перспективі. У 2025 році Норвегія забезпечує понад 50% трубного газу, а США понад 50% скрапленого газу, які споживає Європа. Тому ці дві країни можна вважати переможцями у війні, яку росія розв’язала проти України. Не тільки Німеччина повністю переорієнтувалася на норвезький газ. Також і Польща встигла збудувати газогін з Норвегії і тим постала енергетично незалежною від росії.

Вплив росії в Німеччині та Польщі зменшився майже до нуля. Тому саме Німеччина, Норвегія та Польща мають стати основою оборонного союзу Європи проти військової загрози росії. Велика Британія, Фінляндія, Швеція, Данія, Литва, Латвія, Естонія та Україна теж не мають сумнівів щодо необхідності військового союзу для стримування варварської росії. Але норвезького газу не вистачає на всі країни Європи, тому ми бачимо такі ганебні уряди, як уряд Орбана в Угорщині та уряд Фіцо у Словаччині, які підтримують агресора путіна, оскільки і надалі залежні від постачань російського газу. На додачу до газу ці уряди залежні й від постачань російської нафти. А також від обслуговування росією збудованих там нею реакторів атомних електростанцій, а також постачання ядерного палива та вивозу відпрацьованих ядерних відходів. Щоправда, залежність від постачання російського ядерного палива дещо зменшилася останнім часом за рахунок французьких постачань, а також японо — американського постачальника — компанії Вестінгхауз.

Суперечливою є і позиція Франції. Її державна нафтогазова компанія «Тотал» має спільний з росією та Китаєм бізнес по видобуванню газу на півострові Ямал. Саме тому росії вдалося значно збільшити продаж скрапленого газу до країн Євросоюзу навіть в умовах санкцій під час поточної агресії проти України. Компанія «Тотал» є впливовим гравцем у внутрішній політиці Франції, тож поки Тотал не продасть свої 20% на Ямалі, росія може розраховувати на поблажливу позицію Франції щодо її агресії проти України. Втім, якщо б Франція забажала, вона легко змогла обійтися без російського газу. Набагато легше, ніж Угорщина або Словаччина. Крім Норвегії та США впливовим гравцем на газовому ринку Європи є Алжир, з якого прокладені газогони до Іспанії та Італії. Втім, можливості Алжиру у збільшенні поставок газу до Європи є обмеженими.

Новими гравцями на європейському газовому ринку стають Ізраїль та Єгипет після того, як буде завершене будівництво газогону до Греції та Італії потужністю 20 мільярдів кубів на рік. Загальна потреба Європи у газі становить 400 мільярдів кубів на рік, тож 20 мільярдів становитимуть 5% від потреб Європи. Україна теж би могла прислужитися 20 мільярдами кубів газу на рік для експорту до Європи з газових родовищ у Криму та Юзівського родовища між Краматорськом та Ізюмом. Саме тому росія загарбала Крим та вимагає контролю над усією Донецькою областю. Це поставить Україну у залежність від поставок російських енергоносіїв, а також забезпечить росії подальші поставки до Угорщини, Словаччини та Австрії у обсязі 15 мільярдів кубів газу на рік, оскільки Україна не зможе замістити ці поставки своїм газом. Ми бачимо у якій залежності від росії опинилися Угорщина та Словаччина.

Тож, якщо не повернемо Крим, де залягає 80% усього українського газу, то рано чи пізно теж можемо стати залежними від росії через потребу української економіки у газі. 19 пакет санкцій Євросоюзу, ухвалений кілька днів тому, забороняє імпорт скрапленого російського газу до ЄС з 2027 року. Беручи до уваги, що експорт саме скрапленого російського газу збільшувався останні три роки, це є значним внеском в обмеження імпорту усього російського газу до ЄС. Якщо трубний російський газ здебільшого замістили норвезьким, то у постачанні скрапленого газу лідирують США. Вони і збільшать постачання скрапленого газу до Європи, замістивши ним російський газ. Хоча офіційно оголошено, що санкції ЄС мають на меті примусити росію до припинення вогню, ми бачимо,?що насправді ці санкції мають більш віддалений у часі стратегічний характер. Вони витісняють російський газ з європейського ринку і тим «золота доба» росії 2000−2008 років добігає кінця. У цю золоту добу доходи росії від продажу нафти та газу невпинно зростали завдяки як збільшенню ціни, так і збільшенню обсягу. У 2008 році росія вирішила накопичені прибутки від нафти та газу використати для захоплення нових територій та ресурсів. Спочатку вона розпочала агресію проти Грузії, а згодом і проти України.

Цим нерозумним стратегічним курсом пітерська шпана поклала край надіям десятків мільйонів росіян на добробут та щасливе майбуття. Вкотре можновладці у кремлі вважали: «Капіталісти продадуть нам мотузку, на якій ми їх повісимо». І вкотре ці ілюзії привели їх до розбитого корита. Санкції введені 19 пакетом ЄС проти фінансового сектору росії, а також проти компаній, що допомагають обходити санкції, мають більше впливу на поточні доходи росії, а отже, і на її спроможність продовжувати агресію. Також щойно введені санкції США проти компаній «роснєфть» та «Лукойл» та численних дочірніх компаній, які вони створили, суттєво зменшать доходи росії від продажу нафти у найближчі пів року. Про це прямо сказав президент Трамп у відповідь на зауваження путіна, що ці санкції не спрацюють. Вони спрацюють, але навіщо чекати пів року? Якщо би уряд Трампа наважився поставити Україні ракети JASSM- ER, які можуть знищувати стаціонарні цілі на відстані до 1000 км, не ризикуючи втратою наданих Україні літаків F-16, то росія змушена була би припинити обстріли українських міст балістикою. Наразі росія обстрілює Україну ракетами з літаків, не ці літаки втрати, бо ці ракети запускаються з такої далекої відстані, що носії цих ракет не можуть бути уражені нашими силами ППО.

Якщо ж в України будуть свої JASSM-ER, а росія не припинить ракетний терор, то в неї за кілька тижнів просто не залишиться нафтопереробних заводів у всій європейській частині росії, оскільки ракети, на відміну від дронів, знищать їх так, що нафтопереробні заводи не підлягатимуть відновленню. Такого розвитку подій росія відверто боїться і тому страшить адміністрацію Трампа «великою ескалацією» у разі постачання Україні цих ракет, які тільки трохи вирівняють нерівні умови, в яких перебувають військово-повітряні сили воюючих сторін. Втім, адміністрація президента Трампа все ясніше усвідомлює, що пітерська шпана розуміє тільки таку мову, і ніякі інші аргументи не примусять їх сісти за стіл переговорів.

Настав час Європейському Союзу офіційно визнати, що експеримент царя Петра Першого, який мав на меті перетворити росію на європейську державу, виявився невдалим. Вкотре росія доводить, що її неможливо цивілізувати. Тому експеримент царя Петра слід остаточно зупинити, зачинивши прорубане ним вікно.