У кожному жарті є лише частка жарту
Коментуючи естонцям ситуацію з позбавленням Зеленського Ордена Білого Орла, я пожартував, що тепер доведеться добре подумати, чи приймати іноземну нагороду. Добре, коли тебе нагороджує президент Естонії — країни, яка з повагою ставиться до України та української історії. Тоді й тебе не позбавлять нагороди, й інші не відмовлятимуться від неї, а, отже, не буде підґрунтя для ескалації конфлікту
Так от, у кожному жарті є лише частка жарту. Я б порадив стриманіше поводитися в цій ситуації тим, хто хоче продемонструвати корпоративну солідарність та теж повертає Польщі свої нагороди. Поясню чому. Президент Польщі, безумовно, припустився великої помилки через популізм і бажання підвищити власні рейтинги, але нам не варто забувати про прагматизм. До речі, когось це мені нагадує. Кого? Того, хто теж є популістом і настільки зациклений на власних рейтингах, що робив і не таке.
Тим людям, які вже дістали шаблю й готові нею розмахувати, я нагадаю про Жешув, про логістику снарядів і зброї, про воєнно-технічну допомогу, а також про понад мільйон наших громадян, які перебувають у Польщі та про яких керівництво держави має думати й піклуватися. Бажано не так, як це було тоді, коли країну готували до травневих шашликів, а не до вторгнення рф. Бо гнів мине, але варто замислитися, як ця ситуація вплине на все, що я перелічив, та на багато іншого.
Ба більше, я впевнений, що ця істерія в Польщі триватиме до виборів, і не факт, що зникне після них. А Україні потрібно вистояти у війні проти росії. Тому варто думати на кілька кроків уперед, не забуваючи про власну гідність, але й не допомагаючи тим, хто планує паразитувати на цій темі.
Вибачте, що не в тренді.