Декілька слів про президентський Пантеон
Там немає жодного списку осіб, імена яких мають бути увічнені у Пантеоні. Пропозиції з такими кандидатурами повинні бути в окремих законах, затверджених голосуванням у Верховній Раді і підписаних президентом. Очевидно, що нікого, хто доведено чинив злочини проти мирного населення у 20 столітті, у таких списках бути не повинно
Тому вважати проєкт небезпечним для міжнаціонального порозуміння або для стосунків з сусідами, як про це пишуть деякі шановні коментатори, не потрібно.
А от пам'ять про наших героїв має бути вшанована.
Разом з тим зазначу, що необхідно вшановувати пам'ять не лише про героїв, а й про жертв війн 20 сторіччя, причиною яких стало бажання сильних авторитарних режимів поділити Європу.
Для збереження такої пам'яті служать спільні українсько-польські ексгумаційні роботи, які тривають в Україні і Польщі. Разом з тим ексгумації не є інструментом для мартирологізації жертв. Для цього потрібно дослідити і згадати ім'я кожного мирного громадянина, який невинно загинув.
Наприклад, у проєкті Український католицький університет UCuniversity під керівництвом професора Гданського університету Ігоря Галагіди визначено приблизно 30 тисяч жертв українсько-польського протистояння у часи Другої світової війни. Зафіксовані імена понад 23 тисяч українців. Зараз група Галагіди досліджує жертв цього протистояння польської національності. І така робота не менш важлива, аніж необхідне створення національного Пантеону.
Від мудрості і відповідальності наших рішень і дій зараз залежить не лише підтримка нашої Євроінтеграції, а й підтримка союзників України у війні з російським агресором.