Коли політика Дональда Трампа різко зміниться на користь України?

Ключовим фактором, який дозволив Дональду Трампу забезпечити собі перемогу, виявився вдалий вибір пріоритетів у період передвиборної кампанії, в тому числі з тих груп, які раніше традиційно підтримували демократів, зазначає CNN.

Аналітики найбільших американських ЗМІ сходяться в тому, що головною помилкою Камали Гарріс у ході передвиборчої кампанії була її нездатність або небажання максимально дистанціюватися від Джо Байдена, якого більшість американців вважали відповідальними за економічні проблеми в країні, а також помилок його адміністрації, частиною якої вона залишалася.

Так, у жовтні в інтерв'ю на телеканалі ABC Гарріс, відповідаючи на запитання, що вона зробила б не так, як Байден, за останні чотири роки, відповіла, що їй «нічого не спадає на думку».

Як пише CNN, це розчарувало центристських виборців, які вагалися, які хотіли почути від неї критику економічних рішень чинного президента. Трамп, своєю чергою, вміло скористався ситуацією і протягом усієї кампанії виставляв Гарріс (разом із Байденом) відповідальною за високу інфляцію останніх років. Але, це тільки один фактор, хоч і важливий. Були інші, які й зіграли для демократів таку негативну роль.

Україна вже 11 рік виборює свою незалежність від путіна у війні з росією, позиція новообраного президента США щодо подальшої підтримки України у цій війні може бути визначальною.

І до виборів, і вже після виборів було надзвичайно багато дискусій, прогнозів, аналітичних матеріалів щодо цієї війни, в яких прогнозувались алгоритм дій і вчинків Дональда Трампа у разі обрання його президентом.

Водночас немає ніяких підстав стверджувати, що Дональд Трамп досяг якогось надзвичайного результату на цих виборах. Навпаки, якщо порівняти кількість виборців, які віддали йому свої голоси у 2020 році і зараз, то стає очевидним, що Дональд Трамп отримав на цих виборах майже на 1,3 мільйона виборців менше, ніж на минулих виборах. Так, якщо у 2020 році за Трампа проголосувало понад 74,2 млн виборців, то в 2024 році за нього віддали свої голоси трохи більше 72,9 млн виборців. Явка на цих виборах була трохи більше 50%, на минулих виборах вона становила близько 67%.

За Дональда Трампа проголосувало близько 73 млн виборців, що складає лише 1/3 від усіх виборців зареєстрованих у США. Це не була всенародна підтримка кандидата, що переміг.

Ця обставина буде мати величезне значення для політичної діяльності 47 президента США, оскільки президент не зможе ігнорувати волю американського народу і повинен буде діяти в інтересах усіх американців. Це означає, що президент Трамп не зможе не враховувати у своїй діяльності велику підтримку американцями українського народу у його справедливій війні з путінською росією.

Цілком очевидно, що зараз між росією та США розпочнуться активні спроби налагодити контакт з обох сторін, але серйозних змін у відносинах між країнами чекати не варто. Тепер вже ясно, що на найближчі чотири роки в Білому домі з’явився господар, який, мабуть, не захоче продовжувати ту політику, яка була за Байдена і як могло б відбуватися за Гарріс. Відомо, що кремль вважає, що з Трампом легше домовитись, бо він діє не з позиції цінностей, а з позиції бізнесу. Йому важливо, що він може отримати взамін. Поки не зрозуміло лише, чи зможе путін йому щось запропонувати таке, від чого Трамп не зможе відмовитися. При цьому ми повинні чітко усвідомлювати, що жодних важелів впливу на Трампа у нього теж немає. При цьому очевидно, що кремль продовжить демонструвати свою дружбу з Китаєм та Індією, намагатиметься створити враження розширення військової співпраці з Іраном. Все це є неприємним для Сполучених Штатів, але не є засобом тиску на Трампа. У будь-якому випадку путін і новий президент США мають дуже різні інтереси, щоб про щось домовитися в довгостроковій перспективі.

Треба розуміти, що кремлю не потрібна частина України, не потрібне заморожування конфлікту. путіну потрібна демонстративна поразка Заходу, яка повинна відбутися в Україні.

Але Трамп навряд чи хоче розпочинати своє президентство з публічного приниження. Думаю, він не хоче повторення ситуації Байдена, коли на початку його президентського терміну американські війська залишили Афганістан. Тому те, що потрібно кремлю, категорично не може собі дозволити Трамп. Крім того, не можна забувати, що американська політика значною мірою залежать від громадської думки. За таких обставин, не можна допустити, що Трамп почне своє президентство після тріумфальної перемоги з серйозного конфлікту з американським народом, який в переважній більшості підтримував і підтримує справедливу війну України проти росії. Американці однозначно вважають Україну жертвою агресії путіна.

Ще в період своєї першої каденції Трамп не дуже вірив у ефективність санкцій проти росії за її агресивну політику проти України. Але попри це, саме за його президентства проти росії були введені максимально жорсткі санкції, які були на той час.

Не можна виключати, що за нової каденції, Трамп буде намагатись скасувати більшість санкцій, оскільки вважає їх не достатньо ефективними.
Але багато аналітиків вбачає небезпеку в такому підході, оскільки санкції вважаються важливим засобом стримування росії. У разі їх скасування росія зможе отримати додаткові ресурси для продовження війни та розширення свого політичного впливу. Водночас зняття санкцій може послабити позиції США як лідера коаліції з обмеження росії. Тому ЄС обговорював посилення санкцій щодо москви у разі перемоги Трампа, побоюючись зниження санкційного тиску. Водночас видається малоймовірним, щоб Трамп ініціював зняття санкцій з агресора, який щодня здійснює бомбардування українських міст і сіл та вбиває багато українців.

Ще напередодні виборів, Трамп заявляв, що на посаді президента готовий завершити війну в Україні всього за добу, стверджуючи, що тільки він здатний домовитися з путіним та Зеленським. Однак він не роз’яснював, які умови готові надати росія та Україна для такої мирної угоди.

Висловлювання Трампа змушують українську владу припускати, що його план може включати поступки з боку України, зокрема здачу окупованих територій. Цілком прогнозовано, що українська влада не розглядала і не розглядає такий можливий розвиток подій, оскільки здача українських територій ніколи не буде підтримана українським народом, і президент Зеленський це добре знає.

Не виключено, що Трамп захоче запропонувати путіну все-таки якусь угоду. Як вважають деякі аналітики, у москві чомусь впевнені, що ця угода полягає в тому, що Трамп може задовольнити усі бажання путіна. Це чергова самовпевнена помилка кремля. Можна передбачити, що ці умови угоди будуть неприємними для України: навряд чи йтиметься про вихід на кордони 1991 року, скоріше це буде «подібність миру в обмін на території» чи «корейського сценарію», зі зупинкою війни за поточною лінією фронту. Але путінські фантазії про поділ Європи Трампу напевно будуть нецікаві, і якщо запропонована угода не буде прийнята кремлем, а це станеться з високою ймовірністю, то американський президент продовжить чи навіть значно посилить допомогу Україні, оскільки за ним стоїть американська військова промисловість, яка буде виконувати вже оплачені військові замовлення для України.

Трамп, після бурхливого виборчого марафону, продовжує бути впевненим, що війна в Україні розпочалася і продовжується тривати через провальну політику демократів, а він, як неодноразово заявляв, зуміє домовитись з путіним. Можна бути впевненим, що Трамп, вже як обраний президент США, дуже швидко усвідомить, що це є його самонадіяною ілюзією, адже ця війна триває не через те, що путін хоче захопити якусь частину української території - путін хоче захопити не тільки всю Україну, а й розділити Європу, і ніщо не вказує на те, що він від цієї мети може відмовитися.

Як тільки Трамп це зрозуміє сам або йому підкажуть радники — його політика може різко змінитись на користь України. Можна припустити, що Кремль готовий дати якийсь подарунок Трампу, щоб той міг продемонструвати свої можливості, як авторитетний лідер світової держави, вирішувати проблеми. Але стратегічно ситуація з війною, яка в такому глухому куті, що будь-які торги між кремлем і Білим домом її вже не врятують.

Тому нам, українцям, не варто впадати у відчай з приводу того, що Трамп піде на компроміс, і, як люблять говорити деякі публіцисти, «здасть» Україну.

Ні, на мою думку, цього не буде. А що буде, ми дізнаємося не раніше березня наступного року, коли буде зрозумілим склад нової адміністрації, яка заступить до роботи у Білому домі.

При цьому не потрібно забувати й те, що президент Джо Байден ще не сказав свого останнього слова у війні. У нього зараз повністю розв’язані руки в наданні будь-якої, але так необхідної нам допомоги.

Дуже важливо, щоб каденція Байдена збіглася з стратегічними успіхами ЗСУ.

Зважаючи на реакцію у Білому домі на обрання 47 президентом США Дональда Трампа, можна з великою ймовірністю передбачити, що адміністрація і президент Джо Байден мають повну рішучість до такого кроку.