Китай хоче «заморозити» війну в Україні. А це в інтересах росії
Що і кому принесе «миротворче» турне в Європу спецпосланця з Пекіна?
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/490357/kytai.jpg)
Попри жорсткі бойові дії на російсько-українському фронті, не припиняються спроби світових політиків шляхом дипломатії зупинити розв’язану путіним війну, досягти миру за столом переговорів. Про готовність стати посередниками у вирішенні цієї мегапроблеми заявляли лідери Туреччини, Бразилії, Ватикану, Китаю. У кожного — свої сценарії врегулювання, які, втім, суттєво відрізняються від «формули миру», що її запропонувала Україна, жертва російської агресії. Якщо покласти руку на серце — у планах деяких іноземних «рефері» проглядається намір умовити нас піти на поступки ворогові… У ці дні особливу увагу привертає «миротворчий» вояж в Європу спецпредставника китайського уряду з євразійських питань, експосла КНР у росїі 70-річного Лі Хуея. У маршрутному листі його турне — відвідини України, Польщі, Німеччини, Франції і росії. Що стоїть за цими ініціативами — добра воля чи прихований інтерес? На цю тему розмовляємо із відомим військовим експертом, полковником запасу, кандидатом політичних наук Петром Черником.
— Схоже, Китай приміряє на себе роль голуба миру. Наскільки щира його поведінка? У Пекіні справді хочуть припинення російсько-української війни чи їхнє посередництво має якусь іншу мету?
— Однозначно, китайці хочуть припинення цієї війни. Питання в іншому: на яких умовах? Пекін цілком влаштовує та лінія розмежування, яка склалася нині на фронті. Китай не каже про виведення російських військ з української території і про повернення нам Криму. Він домагається «заморожування конфлікту». Якби це вдалося (хоча така ймовірність мала), можна було би казати про неймовірно велику політичну перемогу Китаю і серйозну поразку Заходу. Все просто: якщо в Україні можна заморозити конфлікт і не повернути їй легітимні кордони 1991 року (і якщо Захід проковтне це), то чому Китаю не можна буде атакувати Тайвань? У воєнному сенсі Китай до цього уже готовий.
У позиції китайців немає ніякої щирості! Вона була би щирою, якби Пекін натиснув на путіна і змусив його припинити війну, повністю вивести з України окупаційні війська. Цього немає і не буде!
— А Китай може натиснути на кремль?
— Поза сумнівом! Може зробити це багатьма важелями. Наприклад, відмовою від закупівлі російської нафти. Після того, як Євросоюз наклав ембарго на закупівлю нафти і нафтопродуктів, основні потоки російських енергоносіїв спрямовано в Індію і Китай.
Натиснути можна і через військово-технічне виробництво. Нагадаю: єдиний іноземний автомобілевиробник, який не вийшов з російського ринку, — китайський. Врахуйте і те, що у здійсненні міжнародних торговельних операцій росіяни значною мірою перейшли на розрахунок в юанях. Тож китайцям є чим тиснути на росію — було би бажання.
— З якими ініціативами, пропозиціями Лі Хуей може завітати до президента Зеленського?
— З тими, що Китай висував і раніше. Нічого не зміниться. Україну схилятимуть до того, щоб припинити війну на позиціях, які склалися зараз.
— Чим на це ми можемо відповісти Китаю?
— Нічим. Ми можемо їх тільки переконувати, що цей їхній підхід — неконструктивний, непродуктивний. І вкотре наголошувати, що так грубо порушувати міжнародні правила, як робить це росія, ніхто не має права. Наша позиція має бути дуже чіткою: кордон 1991 року! Якщо китайські партнери готові підтримати нашу позицію, Україна це вітала б.
— Візит китайського гостя припадає на активізацію дій ЗСУ. Нашим майбутнім наступом москва дуже занепокоєна. Чи не буде спроби з боку Лі Хуея, за вказівкою вищого китайського керівництва, якимись солодкими обіцянками чи шантажем пригальмувати українські наступальні дії - і в такий спосіб підіграти росії?
— А як вони можуть на нас вплинути? Українська економіка і так зруйнована. Бюджетоутворювальний процес на 70% здійснюється за допомогою західних допомог. То що китайці можуть нам серйозне запропонувати? Зрештою, війна перебуває у настільки високій точці, що ніяких домовленостей бути вже не може. Як казав колись головнокомандувач УПА Василь Кук, перемовини з ворогом мають тривати рівно на довжину автоматної черги. Якщо і дійде до якоїсь домовленості, то це має бути документ про капітуляцію москви. Не інакше!
— Посланець із Пекіна, крім Києва, Берліна, Парижа, побуває і у Варшаві. Яка зацікавленість Китаю у цьому?
— Шукає консолідовану позицію, щоб наші західні партнери починали діалог щодо припинення війни на умовах росії. Ніхто дипломатію не скасовував! Справжня дипломатія — це коли розумієш абсолютно всі позиції усіх політичних гравців. А як цю позицію знати, якщо не розмовляти з протилежною стороною?
— Доводилося чути припущення, що завдання китайського спецпосланника — вбити клин між «англосаксами» (так росіяни називають, зокрема, США й Велику Британію) і Євросоюзом. Тобто розсварити Захід і посилити китайський вплив на Європу…
— Поки що не розумію, за рахунок чого цей вплив може посилитися. Не забуваймо, що Китай, хоч і має першу-другу економіку світу, але ця його економіка — експортно орієнтована. 80 відсотків своїх товарів і послуг Китай продає у великому євроатлантичному просторі. Згідно з певними методиками розрахунку, сукупний ВВП США та ЄС становить 46 трильйонів доларів. І міняти це на якихось півтора трильйона доларів ВВП російської федерації було би для Китаю вкрай великим ризиком.
Водночас я жодним чином не скасовую китайсько-тайванської авантюри. Такими ось вояжами китайці промацують, як далеко вони можуть зайти. Ось що відбувається насправді.
— Лі Хуей свого часу працював послом у москві, навіть отримував орден з рук путіна. Ця обставина може якось вплинути на його домовленості з кремлем?
— Це ні про що не свідчить. У нас викривлена ілюзія, що дипломати щось самі вирішують. Це не так. Не має значення, добре чи погано Лі Хуей знає путіна, російську зовнішню і внутрішню політику. Спецпосланець є всього-навсього посередником. Жодних рішень не ухвалює. Їх одноосібно ухвалює китайський лідер Сі Цзіньпін чи його команда.
— Насамкінець підсумуйте візити Володимира Зеленського у кілька провідних європейських столиць.
— Поїздка нашого президента в Європу була доволі успішною. За його домовленостями, великий бронепакет надійде до нас від французів — у першу чергу йдеться про «колісні танки» AMX 10-RC та інші бронемашини. Німеччина виділяє нам безпрецедентну військову допомогу — на 2,7 млрд євро. Це щось неймовірне! І нарешті, так виглядає, що завдяки Британії помаленьку почне танути авіаційний «лід» у наших відносинах із Заходом…