«Ковідний» наступ Китаю

Не 2033 року, а вже 2028-го, тобто на п’ять років раніше, ніж очікували експерти, економіка Китаю обійде економіку США й стане першою у світі. Про це повідомив Bloomberg із посиланням на прогноз американського Центру економічних і бізнесових досліджень (CEBR). Господарці Піднебесної допомогла… пандемія коронавірусу.

Зараз у рейтингу найсильніших еконо­мік світу услід за США і Китаєм ідуть Япо­нія, Німеччина, Велика Британія, Індія і Франція. До 2030 року, за прогнозами CEBR, Індія підніметься у цьому рейтингу з шостого на третє місце, відповідно, Японія, Німеччи­на і Велика Британія опустяться кожна на одну сходинку (Франція залишиться сьомою).

Чому Китай зміг так різко прискорити­ся? А він не прискорювався, просто китай­ська економіка потерпіла від пандемії коронавірусу значно менше, ніж економіки США і найсильніших держав Європи. Попри пев­не сповільнення темпу економічного зрос­тання, ВВП Китаю «коронавірусного» 2020 року все-таки зросте (приблизно на 2%), тоді як ВВП суперників Пекіна у боротьбі за глобальне лідерство впадуть, і то суттєво.

Поки західні суперники Пекіна один за од­ним запроваджують чергові жорсткі локдау­ни, Китай, звідки коронавірус тріумфально поширився світом, зумів порівняно швид­ко впоратися з епідемією. При цьому ко­муністична китайська влада досі не дозво­ляє експертам з інших держав з’ясувати, як саме з’явився клятий вірус. До Уханя, в яко­му були перші випадки масових заражень, китайці експертів і надалі не пускають… Ка­жуть, якщо хочеш дізнатися, хто винен, шу­кай, кому вигідно. Як не крути, але, посла­бивши Захід, пандемія посилила позиції Китаю у світі…

«Нездатність США, головного суперни­ка й критика КНР, швидко впоратися з епі­демією і очолити загальносвітові процеси, пов’язані з подоланням її наслідків, стала шансом для Пекіна», — пише у zn.ua експерт­ка з питань Східної Азії Наталія Бутирська. Як вона зауважує, «лідерство з китайськи­ми рисами матиме відмінний від звично­го усім вигляд», і «Китай уже неодноразово демонстрував, що не терпітиме, коли хтось візьметься оскаржувати його владу або правила». Як приклад експертка наводить Австралію.

«Канберра потрапила у немилість Пекіна через заклик провести міжнародне розслі­дування виникнення Covid-19 і знайти відпо­відального за поширення хвороби по всьо­му світу, — пише Бутирська. — У відповідь КНР впровадила заборону на експорт бага­тьох сировинних продуктів (серед яких вугіл­ля, мед, цукор), підвищила до 212% мита на австралійські вина, обмежила поставки ба­ранини… Посольство КНР у Австралії опри­люднило список із 14 пунктів претензій, які Канберра мусить скоригувати, якщо хоче від­новити свої відносини з провідним торго­вим партнером. Дарма що окремі з цих пунк­тів містили елементи, які можна розцінити як втручання у внутрішні справи Австралії».