«Якщо хочемо захистити суверенітет, кожен громадянин України повинен долучитися до цього процесу і більшими грошовими відрахуваннями…»

Президент України Володимир Зеленський після більш як місячної затримки підписав ухвалений народними депутатами 10 жовтня законопроєкт N 11 416д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Документ передбачає значне збільшення податків для громадян і бізнесу. Запрацює закон із 1 грудня. Як це вплине на економічну ситуацію у країні, куди підуть отримані відрахування і наскільки вони оптимальні? — про це та інше кореспонденту «Високого Замку» розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Більші потреби для армії вимагають більшого наповнення бюджету

— Чергове підвищення податків називають «історичним». Чи немає тут гіркої іронії? Що у цих податках особливого, надзвичайного?

— Те, що крайнє підвищення податків представники влади називають історичним, з економічної точки зору, не має виправдань. У ньому нема якихось новітніх, прогресивних підходів. Можливо, вони мають на увазі, що це зроблено під час війни… Будьмо реалістами: для того, щоб у такий складний час забезпечити всім необхідним ЗСУ і наші силові структури, підвищення податків є цілком логічним. Через зрослі потреби на армію є гостра потреба збільшувати витрати бюджету. Тому немає іншого вибору, ніж збирати більше доходів до нього. Звичайно, жодному із платників податків не подобається робити більше відрахувань, але під час війни треба поставитися до цього із розумінням. Якщо хочемо захистити свій суверенітет, зберегти свою країну, кожен громадянин України повинен долучитися до цього процесу. Зокрема, більшими грошовими відрахуваннями. Буде більше податків — наші Збройні сили матимуть більше необхідних ресурсів для захисту держави.

— Чи оптимальним є цей закон? Чи немає в ньому дискримінаційних положень?

— Кожна країна на власний розсуд обирає різні податкові системи. В одних вона є суто пропорційною, в інших ставки податків залежать від збільшення доходів. Серед наших громадян переважно побутує думка, що вітчизняна податкова система є соціально несправедливою. Можу погодитися з ними, тому що ті, хто отримує мінімальну зарплату, у відсотках сплачує стільки ж, як і ті, хто отримує мільйонні зарплати і має захмарні доходи. Як на мене, в Україні варто формувати податкову систему, яка передбачала би при вищих доходах вищий відсоток податків. Іншими словами — прогресивну шкалу податків.

Громадяни сприйняли новації із розумінням

— Чому президент так довго затягував із підписанням цього закону?

— Можу припускати, що сталося це з тієї причини, що глава держави, напевно, хотів додатково відчути реакцію суспільства на це підвищення. Якби вона була надмірно негативною, тоді Володимир Зеленський наклав би на цей законопроєкт своє вето. Оскільки українці підвищення податків сприйняли переважно із розумінням, то він з часом поставив свій підпис під цим законом.

— Дехто з експертів не виключав, що президент узяв таку велику паузу, вичікуючи, що міжнародні структури допоможуть нам своїми фінансами — відтак не буде потреби накладати додатковий податковий тягар на плечі українців…

— Багато хто з наших міжнародних партнерів натякав: ми надаємо вам чималу допомогу, але і ви самі повинні щось зробити, щоб суттєво збільшити доходи до свого бюджету… Думаю, після того, як президент України підписав цей закон, наші закордонні друзі уже не зможуть пред‘явити нам якісь претензії, що ми докладаємо замало зусиль для збільшення свого бюджету…

— Наскільки суттєво нові податкові правила допоможуть наповнити державну скарбницю?

— За оцінками нашого уряду, нове підвищення податків принесе додатково у бюджет від 120 млрд грн до 145 млрд грн. Це орієнтовні цифри. Точніше спрогнозувати неможливо. Розвиток економічної ситуації у країні значною мірою залежатиме від подій на фронті.

Що передбачають нові податкові правила?

На сайті Верховної Ради «розшифровано» основні положення резонансного закону. Він, зокрема, передбачає:

• Податок на прибуток для банків на рівні 50% у 2024 році.
• Введення військового збору для платників єдиного податку III групи у розмірі 1% від доходу.
• Підвищення військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, за винятком військовослужбовців.
• Вдосконалення механізму авансових внесків для підприємств, що займаються роздрібною торгівлею пальним.
• Податок на прибуток для небанківських фінансових установ (окрім страховиків) встановлюється на рівні 25%.
• Зміна податкового періоду з квартального на місячний для звітності про доходи, нараховані та сплачені фізичними особами.
• Введення військового збору для ФОП І, II та IV груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, яка наразі становить 8 000 гривень.