Відкриті очі економіки

У ньому взяли участь Катажина Пелчинська-Наленч — Міністр фондів та регіональної політики; Кшиштоф Гавковський — Віцепрезидент Ради Міністрів, Міністр цифровізації; Марцин Матчак — юрист з Варшавського університету, а також Марек Белка — депутат Європейського парламенту IX скликання, Прем'єр-міністр РП у 2004−2005 роках, Президент Національного банку у 2010−2016 роках.

Про співпрацю в Європейському Союзі

Темою цього року була «Душа Європи» — спроба знайти відповіді на питання про ідентичність і майбутнє нашого континенту. Саме тому шлях «Міжнародний порядок» цього року є надзвичайно актуальним. Зарубіжним голосом, який представляв європейську перспективу справедливої та конкурентоспроможної економіки, був Аурель Лаврентію Плоскеану — Віцепрезидент Європейського економічно-соціального комітету. Він поділився своїми думками про трансформацію європейського суспільства.

Великий інтерес викликала сесія «Європа та Союз — шанси і загрози», під час якої доповідачі обговорювали, яке майбутнє чекає на європейців і чи готові вони до наростаючої ідентичнісної та військової кризи. Мартін Вулф — головний коментатор Financial Times зазначив: «Цивілізація, яку ми будуємо протягом останніх 150 років, є крихкою, оскільки поєднує індивідуалізм із соціальним порядком». Ці фактори впливають на ідентичність європейців. У цій цінній сесії також брала участь Сільві Кауффман, а модератором був Ярослав Куїс — головний редактор «Культури Ліберальної».

Про необхідність України для Європи обговорювали учасники сесії під патронатом Європейської комісії. «Якщо Україна зазнає невдачі, це буде невдача всієї Європи», — підсумував французький дипломат П'єр Бюлер.

Віцепрем'єр Кшиштоф Гавковський висловив великі очікування щодо Польщі. «Польща повинна бути як карта, яка вказує напрямок вирішення проблем», — сказав він, підкреслюючи, що час революцій, в якому ми живемо, нерозривно пов’язаний із цифровою трансформацією, після чого додав: «Я є прихильником того, щоб було створено Європейський фонд кібербезпеки, щоб усі країни ЄС солідарно внеслися на кібербезпеку, оскільки сьогодні цифрова війна є такою ж, як і традиційна».

Зелена ідея й інтереси більшості

Міністр фондів та регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч звернула увагу на надзвичайно важливу річ: «Союз був імперією стандартів — так ми будували наше мислення про європейську спільноту, що встановлюємо ці стандарти для себе і експортуємо їх у політичному, геополітичному, а перш за все — економічному вимірі».

Цікавим спостереженням поділилася Йоанна Ердман — Віцепрезидент Ради ING Banku Śląskiego: «Банківський сектор має специфічну роль — він є стимулятором капітального потоку, і крім стимулювання з боку фінансування та продуктів, може певні речі підштовхнути. Ми, звичайно, беремо у цьому участь, але вони повинні бути масштабними, повинні пройти етап запуску, щоб мінімізувати ризики. Банк не є гравцем, який міг би фінансувати ризики».
Про виклики для бізнесу і суспільства, пов’язані з зеленою трансформацією, обговорювали, серед інших, Малгожата Бояньчик — директор Польської асоціації сталого сільського господарства та харчування, вона, зокрема, зазначила: «У контексті продовольчої безпеки важливим є забезпечення постачальних ланцюгів у ситуації геополітичних змін, але також боротьба з дезінформацією та змінами клімату».

Цифрове майбутнє міст

Обговорення у цьому блоці проходило під патронатом міста-господаря Open Eyes Economy — Кракова. Під час сесії «Компетенції цифрові поляків» цікавий постулат представила Анна Панек — директор HR, член правління Soonly Finance, президент фонду Soonly: «Предмет „компетенції цифрові“ має розвиватися в рамках існуючих предметів. Нам потрібно змінити мислення вчителів». Разом з нею був Марек Зєлінський — ректор Колегіуму Да Вінчі.

«Як місто, ми можемо запропонувати дуже багато даних», — запевнив сьогодні Павло Шмідт — директор Центру обслуговування інформаційних технологій міської ради Кракова. Про майбутнє цифрових послуг публічного управління і про те, як з цим впораються місцеві органи влади, під час сесії «Самоврядування в мережі, або е-комунікація і цифровізація публічних послуг» обговорювали: Маріуш Дзикут — директор з стратегії і розвитку Fortum Power and Heat Polska, Лукаш Гвядздовський — віцепрезидент Польської Агенції Інвестицій і Торгівлі та Пшемислав Левітскі - президент правління SAIO.

«Я є прихильником рішень, які покращують якість життя в місті», — оптимістично розпочав свою промову Пшемислав Закревскі - керівник Корпоративного технологічного центру ABB під час спеціальної сесії: «Міські дані і їхній вплив на якість життя мешканців». Йому загострили увагу Малгожата Цєхомска-Солтик — директор з продажу та розвитку бізнесу Orange, Ришард Гордінський — директор з стратегії та комунікації Huawei Polska, Андрій Шарата — ректор Краківського технологічного університету і Геррит Тель — координатор стратегії економіки та інновацій Відня. Цю насичену інноваційними ідеями дискусію модерував Ярослав Билка — уповноважений президента міста Кракова з цифрової трансформації.

Етика і цінності в публічному житті

«Потрібна нам дискусія про етичну, соціальну і культурну регенерацію демократії», — сказав Цезарій Обрахт-Прондзинський, додавши, що сучасний світ змінюється. Подібним чином висловився Мартин Матчак під час дебатів «Чи можливий соціальний діалог?»: «Зараз часи змінилися, і тому мені здається, що ми повинні більше зосередитися на емоціях і на епосі, на тому, хто говорить, як говорить і чи має в цій мові харизму, бо інакше діалог не буде можливим, а на ньому мені, також, важливо». Неможливо заперечити, що всім учасникам конгресу було важливо мати саме такий діалог!

Про цінності і їхнє значення в публічному житті також згадала Малгожата Чмілевська, яку ми приймали на сесії «Етика співпраці перед обличчям цивілізаційних викликів. Практичний досвід». Її багатий досвід у допомозі іншим і в діяльності на користь спільного блага призвів до цінних міркувань у цій сфері: «Метою нашого життя є об'єднання світів. Світ розділений, деякі люди мали менше щастя або зробили погані вибори і випали з основної течії життя. Це бідні люди. […]. Ключем до зміни світу і співпраці між тими, кому пощастило, та тими, кому не пощастило, є поділ тим, що ми маємо», — додала вона.

Про те, які ми різні, і як важливо враховувати індивідуальні потреби особи, також згадував Томаш Теріковський: «Ми різні. По-різному розуміємо відповідальність, гідність, справедливість. Кожен має свою ієрархію цінностей». У розмовах про етику не могло обійтися без питання правди. Вона стала особливо цінним спільним благом, тому повинна бути основою публічної етики, в тому числі і в інтернет-просторі. Це питання не обійшло організаторів Open Eyes Economy Summit 2024 і було порушено в рамках сесії: «Чи все дозволено дизайнером і аватарам? Етика штучного інтелекту».

Інновації підтримують економіку під час кризи

Катаржина Пелчинська-Наленч звернула увагу на ще одну важливу проблему: «Інноваційність у Польщі не на тому рівні, на якому ми хочемо — ми на шостому місці в Європі і на 23-му за інноваційністю!» Розмову з Міністром під назвою «В пошуках інвестицій і зростання — як будувати конкурентоспроможність польської та європейської економіки в новій глобальній реальності» провів Марек Тейхман — головний редактор «Дзеньніка Газети Правної».

Віцеміністр фінансів Павел Карбовник зазначив: «Немає адекватної реакції на те, що відчувають люди, на відповідну енергетичну політику. Ми повинні знайти ресурси і гроші».

Підсумок і закінчення

«Всі президенти США значною мірою реалізовували гасло „Америка спочатку“ і усвідомлювали, що Америка для Європи є киснем», — нагадав ген. Богуслав Пачек під час закритої сесії «США на новому курсі: що це означає для світу?». Йому опонував заступник голови місії посольства США — Даніел Лотон. Експерти намагалися впоратися з численними запитаннями щодо політики, яку принесе президентство Дональда Трампа, і, перш за все, як це вплине на Європу.

«Соціальний розвиток треба співтворювати, уявляти, підтримувати, розвиток потрібно фінансувати — ці правила творять народи», — нагадав у кінці Рафал Дуткевич — президент правління Роботодавців Польщі у своєму виступі під назвою «Чому Європа?». Рафал Дуткевич ідеально підсумував усі найважливіші тези, які ми почули в контексті «Душі Європи».

Ярослав Галицький