Ще три ресторани Львова не витримали економічних реалій
Одна з причин — брак кадрів та низькі зарплати
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/526867/lviv.jpg)
З початку 2025 року у Львові закрилися три ресторани — заклад кримськотатарської кухні «Чіберечна від Селям», «Майстерія кави», «Антрекот». Головні причини — виклики економіки: високі податки, брак відвідувачів, надто високі тарифи на комунальні послуги, висока орендна плата, брак кадрів…
Менш як рік працював ресторан «Чіберечна від Селям» від столичного ресторатора Алекса Купера, що на вулиці Лесі Українки. Його називали «сестринським проєктом» ресторанів кримськотатарської кухні «Селям». Тут подавали кримськотатарські страви в адаптованій до сучасного міста подачі.
Не втримала економічних реалій та конкуренції кав’ярня «Майстерія кави», що на вулиці Шевченка, 44. Цей заклад у вересні 2022 року відкрила команда рестораторів з Харкова. Заклад довелося закрити через високу оренду, податки, брак відвідувачів. Щоправда, чотири кав’ярні цієї мережі продовжують працювати у Харкові.
Також на вулиці Шевченка закрився ресторан «Антрекот». Власники кажуть, що це ребрендинг. Стейк-хауз працює з вересня 2017 року. Спочатку його відкрили в ТРЦ Victoria Gardens, а згодом перезапустили на Шевченка. Де відкриють наступний «Антрекот» наразі не кажуть.
«Ресторани закриваються особливо взимку, коли високі комунальні, — розповів про причини закриття ресторатор, співзасновник «Холдингу емоцій «Fest» Юрій Назарук. — Нема працівників, нема клієнтів, а найважливіше — у людей менше грошей… Те, що буде з бізнесом після війни і до завершення — зараз настільки ж загрозливо, як і сама війна».
«Вести ресторанний бізнес в час війни дуже складно, тому багато закладів закриваються і це буде продовжуватися з кожним роком у ще більших масштабах, — розповів для „ВЗ“ ресторатор Костянтин Хмельовський. — Не високі податки та комунальні вбивають ресторанний бізнес. Найгірше — брак кадрів. Зараз чоловіки працюють в ресторанах неохоче через бронювання, жінки за кордоном, бо там на 2−3 тисячі гривень платять більше, ніж у нас. Офіціанти теж звільняються частіше, ніж минулих років, бо люди перестали давати хороші чайові, або не дають чайові взагалі. Тому офіціанти ходять від закладу до закладу у пошуку кращих заробітків».
Власник кількох львівських ресторанів Андрій Іонов теж каже, що брак кадрів через війну — це бомба сповільненої дії для ресторанного бізнесу.
«Багато ресторанів закриваються тому, що не знаходять працівників — офіціантки виїхали з країни у Польщу, Німеччину, — наголошує Андрій Іонов в коментарі для „ВЗ“. — Проблема браку кадрів дуже серйозна. Зараз це чи не найбільший виклик перед ресторанним бізнесом. На ринку стало складно знайти не те що кухаря, а й офіціанта. Також впливає висока вартість електроенергії, податки. Рестораторам не залишається достатньо обігових коштів, щоб закупити у заклад продукти, сировину».