«Доторкніться до „павука“ — він забере увесь негатив…»
У львівській кав’ярні «Гомін» відбувся майстер-клас із виготовлення різдвяних «павуків». Ними на свята прикрашають оселю. Виготовляють «павуків» зі соломи, яку треба завчасно підготувати
Організували майстер-клас Ірина Кушка та її сестра Василина Кокот.
Пані Ірина розповіла, що «павуки» і дідухи — їхній сімейний бізнес. Сезон цього бізнесу триває недовго — жовтень-грудень, коли «павуків» та дідухів замовляють найбільше.
— Я за освітою видавець. Працюю маркетологом, — розповідає Ірина. — Це наш зі сестрою третій сезон. Як виникла ідея започаткувати таку справу? Понад 10 років тому мамі дали завдання на роботі - зробити «павука». Вона пішла на майстер-клас у Шевченківський гай, зробила «павука». У нього багато блискіток, різне насіннячко… Він у нас вдома уже 13 років.
Поруч з бабусиною хатою було пшеничне поле. Мамин брат згадував, їхні батьки ходили по солому вночі. Було заборонено приносити її до хати на свята. А зараз соломи стільки, що немає куди її подіти…
Наша знайома, коли почалася повномасштабна війна, зробила на шкільний ярмарок сніжинки зі соломи (запакувала їх у коробочки). Їх швидко розпродала. Ми з сестрою надихнулися цією ідеєю і розробили найменшу модель «павука» — «дзвунку».
— Що символізує «павук» в українській традиції? — запитую пані Ірину.
— «Павук» — це зв’язок з нашими поколіннями. Як дерево роду. Є велика дзвунка, і від неї відходять менші. А «павутина» — пам’ять, яка поєднує покоління. Нещодавно ми відправили велику партію «павуків» у США. Їх замовили українці, які бережуть українські традиції.
Пані Ірина розповідає, що солому для виготовлення «павуків» треба збирати на полі, коли вона молочного кольору (не стигла). Це середина червня. Маємо власну технологію обробки соломи. Але це секрет.
— Щороку треба купувати нового «павука» чи можна мати одного?
— Є традиція — спалювати «павука» і купувати нового. Ми з сестрою цієї традиції не дотримуємося. Тому це за бажання. У нас можна замовити коробочку з соломинками разом з інструкцією, як виготовляти «павука». На YouTube можна подивитися відео. Коли виготовляєте «павука», можете фантазувати.
Пані Ірина каже, найменша модель коштує 800 грн. Середня — 1100 грн. Найбільший «павук» — 2500 грн.
— Де «павук» має висіти?
— Раніше «павуків» вішали у хаті на дерев’яній балці. Сестра живе у старому будинку, у неї є дерев’яна балка. На ній фотографуємо «павуків». Можна вішати біля вікна, над входом. Добре зайти у приміщення і доторкнутися до «павука». Він забирає весь негатив.
«Павуки» — не тільки українська традиція. «Павуків» роблять у Білорусі, Естонії, Латвії, Литві та у Фінляндії. Поляки і росіяни їх не роблять. Дарують прикраси на весілля, уродини дитини. В Україні дарують також на свято Миколая.
Пані Василина розповідає, як виготовляти «павуків».
— Це нескладно, — підбадьорює присутніх майстриня. — Наші предки придумали прості конструкції, але вони дуже гарно виглядають! Згадуєш сонце, літо, золоте колосся… У всіх все вийде — і ви зможете прикрасити свій дім!
— У вас є набір: з соломинками, голками та нитками, — продовжує пані Василина. — Спочатку треба набрати на нитку чотири соломинки. Я би радила починати з коротших соломинок, їх простіше робити.
Ми набрали на нитку чотири соломинки. Їх треба зв’язати (зафіксувати). Зав’язуємо на два або три вузлики. Важливо не туго зв’язати, щоб соломинки не потріскали. Останній вузлик треба зробити міцненьким, щоб не розв’язався. Має вийти квадрат… Після цього набираємо ще дві соломинки на нитку, треба зробити ось таку хатинку. І тоді під кутом, голочкою, фіксуємо дашок хатинки. Такий дашок нам треба зробити з усіх чотирьох сторін. Відповідно беремо ще дві соломинки…
Все це робимо однією ниточкою. Соломинки у природі - досить ніжні, тому багато сили прикладати не треба. Якщо раптом станеться халепа, у нас є запасна соломинка…
Я також пробую сплести «павука». Пані Ірина мені допомагає.
Елементи дрібні. Треба мати добре розвинуту моторику рук.
— У наших наборах все виміряно, не треба ні над чим думати — робити за інструкцією.
Це направду ювелірна робота.
— Це зайві соломинки? — перепитує жінка, що сидить біля мене.
— Це не зайві, це запасні, — каже пані Ірина.
Той, хто на майстер-класі не вперше, все вправно виконує. Хтось виготовляє прикраси сам. Інші - працюють спільно. Коли всі елементи готові - їх збирають у різдвяну прикрасу.
Жінки колядують. Настрій святковий…