«Переробляю тваринку доти, поки не відчую: от тепер «ожила»

— Я хотіла, щоб Нікі залишився поруч хоча б у такій формі, — каже пані Оксана. — Точніше, його копія. Так народилася перша м’яка іграшка. Згодом колекцію поповнили корґі, болонки, мопси, вівчарки, французькі бульдоги та ще десятки різних порід. Кожна тварина — зі своїм характером, поставою, виразом мордочки. Я знала, що є майстрині, які шиють тваринок. Дивилася їхні онлайн-уроки і експериментувала. Показували викрійки і тонкощі роботи.

Але майстер-класів я ніколи не купувала. До всього «доходила» сама.

Сьогодні у пані Оксани є три не штучні, а живі собаки: корґі Віллі, болонка Бакс і німецька вівчарка Фріц. А ще котик Байрон, якого вона назвала на честь свого улюбленого поета. Важливою умовою творчості Оксани Поп є відмова від виробів з натуральної шкіри та хутра. За словами майстрині, навіть у побуті намагається не використовувати речі з матеріалів тваринного походження.

— Не можу створювати красу ціною чиїхось страждань, — каже майстриня. — За фахом я — вчителька зарубіжної літератури. Колись жила шкільними дзвінками й творами світових класиків. Але життя внесло свої корективи. Сина довелося доглядати вдома (у хлопчика ДЦП). Робота у школі стала неможливою. Власне, рукоділля допомогло не зламатися. Те, що починалося як спроба відволіктися й знайти внутрішню опору, поступово переросло у справу, якій я присвятила майже 15 років. Спершу шила зовсім інші речі. Однак саме іграшкові тварини стали тією нішею, де я змогла поєднати все: любов до собак, художнє бачення та увагу до деталей.

Роботи пані Оксани мандрують до нових власників у різні країни світу. Людей приваблює не просто миле обличчя песика, а душа, вкладена в кожен виріб.

Своїх тваринок називаю «іграшками для дорослих». Це не ті речі, які купують дитині й забувають десь у кутку. Мої песики — дизайнерські, вони для колекціонерів, для поціновувачів ручної роботи, для тих, хто хоче мати поруч символ тепла й пам’яті. Кожна іграшка створюється вручну — від викрійки до останнього стібка. Жодного масового виробництва. Один пес може «народжуватися» кілька днів або навіть тижнів. Вартість залежить від складності породи, розміру та деталей — від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

Коли дивишся на готові роботи Оксани Поп, важко повірити, що перед тобою іграшка. У кожного песика — свій погляд, своя посадка голови і навіть свій настрій…

— Ніколи не роблю однакових собак. Навіть якщо це одна порода — вони все одно різні. Не копіюю їх, а створюю образ. Найвідповідальніший момент — очі. Це душа песика. Якщо неправильно поставиш погляд, усе може зіпсуватися. Можу кілька разів переробляти, поки не відчую: от тепер «ожив». Над однією тваринкою можу працювати і місяць. Не можу шити механічно. Якщо немає настрою, краще зробити паузу… Крім собачок, останнім часом почала шити ще й котиків. Вони не менш милі й затребувані.