Рятівна сила ікон Назарія Бермеса на війні

Олексій Дорофтей
- 18.02.2026, 12:05
- 418

Молодий Назарій Бермес, який народився і живе у приміському селі Лішня, що до складу Дрогобицької ОТГ входить, змалку любив малювати. Дуже швидко батьки хлопчика зрозуміли, що у випадку з їхнім синочком йдеться не про якусь там забаганку, яка з часом минає, а про особливий дар, який потребує підтримки та розвитку

Цим і пояснюється рішення віддати після другого класу Назара на навчання створеної у 1992 році в селищі Підбуж Дрогобицького району Малої академії мистецтв, яка була задумана як школа з поглибленим вивченням художніх дисциплін для обдарованих дітей із сільської місцевості гірських районів Львівщини. Після завершення навчання в Підбужі Назарій продовжив свої художні студії вже у Львівській національній академії мистецтв, де також відрізнявся старанням та здібностями. Його творчий доробок у стінах академії високу оцінку отримав.

Через Божий захист вцілів

Хто б міг подумати, що щасливому в академії у Львові Назарію, який в навчальному закладі, як риба у воді почувався, невдовзі замість пензля автоматичну зброю до рук доведеться взяти. Але саме так і сталося. Після віроломного повномасштабного нападу рашистів на Україну 24 лютого 2022 року митець-викладач лише в одному місці себе бачив — на фронті серед захисників. І свого домігся. Вже, починаючи з 8 березня 2022 року, перебував у складі 67-го батальйону 103-ої бригади територіальної бригади. Там і отримав свій теперішній позивний — «Пікассо». Брав участь у жорстоких боях, через правдиве пекло пройшов.

Не один раз його життя на волосинці висіло. Назарій вірить, що через Божий захист вцілів. Це невидиме покровительство відчував скрізь. І під час обстрілів, і тоді, коли ненависного ворога з окопів доводилось «викурювати». У перервах між боями Назарій про улюблене ремесло не забував. Ікони писав. Якби хтось йому, коли ще студентом був, сказав, що таке можливо, не повірив би, мабуть. Але там, на війні, якась невидима сила давалась чути.

Вона його надихала, до творення штовхала. Спочатку почав писати образи на крейдових плитах. Згодом за полотно слугували ящики з-під боєприпасів. Свої роботи Назар відразу ж побратимам дарував. Як показало життя, вони не лише його оберігали. Стали оберегом для багатьох побратимів — захисників. Дивна річ. Але, за спостереженням самого Назара, підрозділ, в якому служив він, зазнав набагато менше втрат, ніж сусідні, хоча, можна сказати, завжди в однакових бойових умовах перебували.

Надійніше від бронежилетів

Близько року довелось Назару із зброєю в руках відсіч рашистам давати. Комісований за станом здоров’я сьогодні він проживає у рідній Лішні, де разом із дружиною двійко дітей виховує. Майже щодня до Львова їздить, де на колишній роботі поновився. Але свою місію, зв’язок із побратимами не перериває. Назар продовжує розпочате на війні. Пише ікони на ящиках з-під снарядів, які, як він вірить, мають силу відвести біду, захистити наших воїнів надійніше від бронежилетів і міцно укріплених окопів. Назар старається допомогти, як лише може.

Кілька днів тому він за підтримки Дрогобицької станиці Всеукраїнського Братства ОУН — УПА, чиї волонтери з початку війни назбирали кошти, за які було придбано та відправлено на фронт для потреб наших захисників понад 80 автомобілів, 2 квадроцикли та багато іншого спорядження, яке не лише полегшує місію захисників, а реально рятує життя, провів у Дрогобичі свою першу персональну виставку — аукціон. Виручено, як поінформував нас голова Дрогобицької станиці Всеукраїнського Братства ОУН-УПА Тарас Метик, 94 тис. грн. Ще 14 тис. грн. задонатили відвідувачі виставки. Усі кошти для потреб ЗСУ використають.

Назарій Бермес на своїй першій персональній виставці

Подарунок для Лева XIV

Розчулений Назар Бермес, подякувавши небайдужим до його ініціативи відвідувачам виставки, закликав все робити для того, щоб українські воїни добра постійно відчували могутнє плече підтримки тилу, щоб ніхто у своїх молитвах не забував тих, хто власним життям розплачується за нашу свободу. Бо всі наші зусилля свій ефект дають. Оберігають та захищають, допомагають перемогти.

По одному намальованому на дошках з-під снарядів образів авторства Назара Бермеса свого часу вподарунок отримали владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріз та Глава УГКЦ Святослав Шевчук. Свої ікони Назар Бермес пише на чорному тлі. За його задумом, це — знак сьогоднішньої біди на нашій землі.Одну із своїх робіт іконописець на прохання Святослава Шевчука написав для Папи Римського Лева XIV. Святішому отцю вона була вручена під час одного з недавніх перебувань у Ватикані Святослава Шевчука.