BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

У 17 років зайнявся пасічництвом

22-річний Назар Степаненко з села Черняхівки Ніжинського району вже в дитинстві визначився з майбутньою професією — працювати на землі. Тепер впевнено йде до мети, здобуває відповідну освіту й паралельно робить практичні кроки

Теплої пори Назар Степаненко вивозить своїх підопічних поближче до медодаїв. Фото із архівів Назара Степаненка
Теплої пори Назар Степаненко вивозить своїх підопічних поближче до медодаїв. Фото із архівів Назара Степаненка

Він із золотою медаллю закінчив Ніжинський міський ліцей (за напрямом біологія і хімія), вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування в Києві на спеціальність «Агрономія». Невдовзі одержав червоний диплом бакалавра. Зараз навчається в магістратурі, де продовжує свою наукову діяльність.

Є в юнака ще одне хобі, яке не полишає змалку, — пасічництво. Цим займався його прадід. Хлопчик любив слухати гудіння медових комах та спостерігати за їхньою роботою. Будучи підлітком, Назар випадково натрапив на старі книжки з бджільництва, котрі й стали поштовхом до відновлення родинної справи. Перечитав кілька разів, головне занотовував. У 17 років молодий господар придбав 5 сімей та поселив у прадідівські вулики.

Перший сезон виявився багатим на невдачі й розчарування, меду накачав мало. Але отримав неоціненний досвід, який дозволив виправити помилки й уже невдовзі досягти успіху. Зараз Назарова пасіка налічує близько 100 сімей. Вона — кочова. Юний ґазда постійно перевозить своїх крилатих улюблениць до медоносів. Допомагає йому вся сім'я, особливо молодша сестра Діана. У розпал сезону нерідко доводиться по декілька днів не спати, а невтомно працювати.

Ентузіаст планує розширювати медове господарство. Водночас він займається вирощуванням кукурудзи та овочів у теплицях. Має намір узятися й за інші нішеві культури.

Автор: Соломія Кравець