Мед бджоляра-фронтовика розкуповують для військових

Брат його дружини Данило Лазарець (до війни — успішний бджо­ляр) недавно повернувся з фронту, лікується після поранення. На жаль, через теперішню свою неміч не зможе дати раду пасіці. А саме зараз настав час збирати літній мед. Тож політолог разом із дружи­ною і дітьми допомогли родичеві-бджоляреві з-під Гадяча качати мед, затарили його у пластикові контейнери. Взяли цього добра з вуликів нівроку — 700 кілограмів! Але куди його подіти?

Пан Віктор запевняє: мед — надзвичайно смачний і корисний. «Божі комахи» виготовили його в основному із різнотрав'я, яке росте на полтавських луках і балках. Додавали до цього меду ще й нектару із соняха…

Щоб підтримати шваґра-воїна, політолог запропонував користувачам соцмереж роз­купити солодку продукцію. Для цивільних осіб літр меду (він важить 1,4 кг) оцінив у 150 грн. А якщо купувати його для вій­ськових — то у 100 грн.

Я переглянув реакцію на цей «не політичний» допис Вікто­ра Бобиренка і був вражений — понад п’ять тисяч поширень у Фейсбуці! І лише позитивні від­гуки, добрі побажання у комен­тарях. Хто замовляв по п’ять лі­трів, а хто — усі 10! Були покупці із Києва, Львова — хоча, звісно, могли придбати добрий мед і у себе вдома. Одні брали його для себе, інші - для родини. А Людмила Муржа-Ромащук із Волині замовила п’ять трикіло­грамових відерець для воїнів із 53-ї бригади. Одне слово, мед від фронтовика розібрали як гарячі пиріжки…

Хтось із вас, напевно, скаже — нічого дивного. Бо допомага­ти ближнім, наближати Пере­могу стало для нас нормою. Це є яскравим прикладом «гори­зонтального» (за визначенням соціологів) суспільства. А таке суспільство непереможне!