Йшов по гриби — натрапив на льоху з пацятами…

Заради дітей пішла в атаку

Пан Дмитро збирає гриби із дитинства, у ближньому лісі знає кожну стежку, кожне урочище. Тому відразу пішов у масив, де ростуть червоні дуби. Під їхніми кронами, з-під їхнього опалого листя, яке зберігає вологу, боровики з‘являються найчастіше.
Та цього разу перевірити дубовий гайок не вдалося. Бо трохи раніше сюди завітала дика свиня зі своїм виводком. Льоха вчила нащадків шукати торішні жолуді. Так рихлили своїми рильцями землю, що не помітили, як на цю територію зайшов шукач інших скарбів…

Дмитро Степанович побачив перед собою горбик, прикритий дубовими листочками, і подумав, що то пробивається до сонця омріяний боровик. Нагнувся, щоб перевірити свою здогадку, аж тут під ногою голосно хруснула суха гілка — і спричинила величезний рейвах у сусідніх кущах.
Там саме нишпорили молоді веприки. Почувши хрускіт, пронизливо завищали і стрімголов через зарослі помчали до своєї матері. На цей переполох вона відреагувала так, як підказував материнський інстинкт: кинулася в атаку на «кривдника» свого потомства.
На біду, грибник прогулювався зі своїми, зовсім не агресивними, собачками. Відчувши лихе, вони почали втікати до свого господаря, у пошуках захисту притиснулися до його ніг. Як кажуть, привели біду…

Добре, що у пана Дмитра, попри літній вік, ще здорові ноги. Він дременув від льохи так, що догнати було годі. За ним ледве встигали його тузики.

Цього разу лісова зустріч із сім‘єю кабанів обійшлася без плачевних наслідків. А у далекому дитинстві, пригадую з розповіді сусіда, дядькові, який надумав упіймати у лісі маленького веприка, його мати пошматувала ногу — ледве того чоловіка врятували від втрати крові…

Як рятуватися від кабанів

Дичини у наших лісах зараз багато — через війну полювання в Україні заборонено. Тож зустрітися зі звіром і його потомством можна часто. Як уникнути нападу тварин?

Досвідчені єгері радять найперше уникати віддалених глухих місць, де можуть ховатися кабани. Вони стають агресивними у шлюбний період; коли народжують і доглядають своє потомство: коли хтось на нього нападає; коли їхня малеча чи самі вони є пораненими; коли страждають від болю.

Побачивши кабана чи ціле їхнє стадо, тихенько, не зчиняючи шуму, відійдіть від них. У жодному разі не пробуйте спіймати маленького кабанчика, який, наприклад, заплутався у високій траві - його вереск стане сигналом до активних жорстких дій дорослих свиней.
Кабани бояться різких звуків. Тому, щоб відігнати їх від себе, голосно крикніть, гучно вдарте палицею по дереву. Допоможе і дзвінкий удар по металевому предмету. Пригадую, у дитинстві моя сусідка по ночах відганяла кабанів від свого поля ударами по порожньому баняку і вигуками: «Гутя-гутя!»

Якщо ж переслідування не вдалося уникнути, вистрибніть на найближче дерево, міцно тримайтеся на висоті не менш ніж півтора метра. І не провокуйте свого переслідувача, не пробуйте вдарити його. Відчувши, що від вас не йде агресія, кабани дадуть вам, зрештою, спокій. Підуть, подумавши, що добре провчили вас.