До великоднього столу приготує ще й гриби-сморжі

Настала пора перших грибних екзотів! Ними називають чудернацькі, з кучерявими шапочками (як перуки у королівсько-дворянської знаті XVIII століття), їстівні сморжі (вони ж зморшки). Декому їхня коричнева голівка нагадує бджолині соти або ядро волоського горіха. Цього кулінарного добра можна з початку квітня до середини травня чимало надибати не тільки у лісах, а й у садах, біля яблунь і груш, поміж опалим листям і ранньою травою

Грибний сезон відкрили ось такі фактурні лісові дари. Фото автора
Грибний сезон відкрили ось такі фактурні лісові дари. Фото автора

Чималенький пакет сморжів придбала на бережанському ринку пані Люба, колишній медик, нині пенсіонерка. Розповіла нам, що ці гриби купила у жіночки зі села за 135 гривень, хоча та на початках просила 150.

— Оце зараз піду додому, відварю сморжі, поставлю у холодильник, а на свята зроблю з них фантастичну підливку, — каже жінка, на покупку якої зглядався весь базарний народ. А потім продовжує: «Сама я походжу зі Скали-Подільської біля Борщова. Пригадую, коли ще була пацанкою, у нас цих сморжів росло довкола повно…»

Просимо пані Любу розповісти власний рецепт приготування кучерявих лісових дарів.

— Спершу сморжі слід добре промити, бо в їхніх шапочках може бути пісок, комахи. Потім відварити у підсоленій воді хвилин зо п’ять (столичні кулінари рекомендують відварювати втричі довше. — І. Ф.). Відкидаємо зварену масу на друшляк, щоб стекла вода, а потім тушкуємо її на пательні зі сметаною, цибулькою, приправами і ще з усім тим, чого самі хочете.

Я додаю петрушку. Приготовлені сморжі можна використовувати як доповнення до гарніру або ж їсти їх як окрему страву. Смакота така, що не описати!

Щоб заохотити вас до полювання за сморжами, скажу, що у Франції (а там, повірте, знають толк у грибах!) сморжі у рейтингу кулінарів на другому місці після трюфелів.