Перед ягодами стара черешня зародила екзотичними… грибами

Такої ж думки мої добрі знайомі Наталія і Михайло, які добре розуміються на грибах. У травні їм іноді щастить у лісі біля своєї сільської хати надибати кулини (науковці називають їх трутовиком сірчано-жовтим). Якщо ці яскраві, з пружним, м‘ясистим тілом особини трішки відварити у підсоленій воді, а потім підсмажити у клярі, як відбивні котлети, або ж приготувати з них підливку зі сметаною і цибулею, неймовірні враження від спожитого залишаться надовго.

Якось Михайло пригостив цими грибними відбивними своїх друзів — і вони забули про ковбасу і шинку на святковому столі. Думали, що їм подали курятину з якимись особливими приправами.

Знаю інших людей, які у цю пору вирушають до лісу спеціально за кулинами. Буває, назбирують їх великі сумки. І тоді вдома відбувається справжня забава. Частину цих «нестандартних» грибів готують і смакують ними у сімейному колі, а частину відварюють і приберігають у морозильній камері до великих свят, до великих подій — щоб здивувати гостей.

Готувати кулини не складно. Спершу треба добре промити їх у теплій воді, вибрати шматочки кори, сміття, комах, що могли залишитися у цьому грибові. Якщо задумали робити відбивні, кулини слід нарізати слайсами завтовшки 0,5 см.

Готують кляр: збивають кілька яєць, додають мелений перець, суміш перців, сіль за смаком, гранульований часник, трішки борошна. Все це збивають виделкою до густини сметани — кляр готовий! Смажать слайси кулин на середньому вогні: з обох боків макають у кляр — і на розігріту пательню! Після приготування їх слід викласти на серветки чи паперові рушники, щоб забрати зайву олію. Смачні ці делікатеси і коли гарячі, і коли холодні.

Збирають кулини, коли вони ще молоді, коли ще не задерев‘яніли. І ще одна заувага: варто брати лише ті екзоти, які ростуть на плодових деревах.