Пів століття із бджолами: як пасіка стала справою життя
Олександр Харченко зі села Видрові Доли Хмельницького району почав пасічникувати у 14 років. Це заняття настільки сподобалося, що згодом навіть здобув професійну освіту
Любов до бджіл чоловік проніс через усе життя. Не полишає їх і після виходу на пенсію. Тепер доглядає 50 сімей. Причому вулики для них виготовив власноруч.
Початок нинішнього сезону видався непоганим. Однак потім, із похолоданням, активність Божих комах суттєво знизилася. Тож травневого меду доволі мало. Хоча є надія на липовий, акацієвий, соняшниковий, гречаний.
Зараз пан Олександр збирає пилок, якого особливо багато під час цвітіння ріпаку. Сушить його за допомогою спеціального приладу. Тож буде цілющий засіб.
Ще ж зауважимо, що ґазда, як і чимало його колег по солодкому цеху, передає продукти бджільництва нашим захисникам на передову лінію оборони, а віск — волонтерам для виготовлення окопних свічок.
Алла КОВАЛЬСЬКА.