Зимовий черешневий мед

Свідками маленького дива стали у ці дні у Нараївській територіальній громаді на Тернопільщині сільська господиня Марія та її сусіди. Вона попросила їх порізати на дрова стару напівтрухляву черешню у саду, що впала через сильні вітри. Коли розпиляли стовбур, з одного із полін-ковбанців почав сочитися… мед.

У дуплистому стовбурі робітники знайшли кілька великих пластин вощини. Влітку її «збудували» заселені у дереві дикі бджоли, заповнили чотири медом, запечатали…

— Такого приємного аромату, який доносився із цього незвичного вулика, я давно не чула, — розповідає пані Марія. — А смак меду який (націдила його цілий літр) — із запахом польових трав, черешневого цвіту! Таку смакоту куштувала дуже давно, ще коли жив мій тато, лісник…

Після такої знахідки свою роботу дроворуби зупинили. Непорізану частину черешні із сонними бджолами та вощиною господиня використала під майбутню… пасіку. Встановила колоду у саду, від дощу-снігу прикрила її поролоном, дошками, бляхою. Думає, що навесні бджоли збудяться у своїй, дещо видозміненій оселі, візьмуться за роботу. І знову порадують її диким пахучим медом.

Знайшла застосування пані Марія і вже порізаній частині черешні. У кількох трухлявих ковбанцях видовбала бокові отвори і розмістила ці поліна на фасадній перемичці стодоли. Там тепер оселилися синички…