«Для мене також шок, що вклалася у 9 хвилин і 57 секунд»

Мабуть, кожна жінка робила б манікюр щотижня, якби не треба було витрачати на цю процедуру стільки часу. Бо викроїти дві години зі щоденних клопотів не так просто. Аж тут побачила у керівниці Національного реєстру рекордів України Лани Вєтрової новину про те, що зафіксовано новий рекорд у техніці виконання манікюру за 9 хвилин 57 секунд.

Зізнаюся: не повірила. Це щось зі сфери фантастики! Я сама роблю гелевий манікюр, тож знаю, скільки часу займає ця марудна процедура.

— Ми самі здивувались! — каже пані Лана. — За неповні десять хвилин Оксана Тіхонова встигає обпиляти нігті клієнтки, обрізати кутикулу, підготувати нігті до по­криття, нанести гель-лак і покри­ти зверху топом.

На початку великої війни Окса­на Тіхонова виїхала до Польщі з рідних Сум. У Варшаві розпоча­ла, точніше, продовжила власну справу, яку обожнює. У Сумах мала власний салон «Територія краси». Зробила манікюр-другий, і польські клієнтки почали довіря­ти їй свої руки. Згодом Оксана відкрила у Варшаві власну Школу манікюру. І вже тепер салони кра­си у Польщі бажають отримати на роботу випускниць її школи.

Рекорд було встановлено за допомогою Zoom-зв'язку. За правильністю виконання і часом стежила комісія з Національної Книги рекордів. На моє запи­тання, як довго шліфувала свою майстерність, щоб стати рекор­дсменкою України, Оксана Тіхо­нова засміялася.

— Я не готувалася взагалі, — розповіла журналістці «ВЗ» Оксана. — Часу на репетиції чи тренування не було. Від поль­ських панянок щоразу чула: «Боже, Ксеню, як ти швидко і якісно це робиш!». Ці комплі­менти назбирувалися як снігова лавина і додавали мені впевне­ності. Одна постійна клієнтка якось сказала: «Тобі треба йти у Книгу рекордів!». І я подумала: може, варто спробувати? Зізна­юся, те, що вклалася у 9 хвилин і 57 секунд — для мене також шок. Планувала вкластися у 15−20 хвилин. Але під час встановлен­ня рекорду України виконувала роботу на такому адреналіні, що все зробила майже за 10 хвилин.

— Щоб лак швиденько виси­хав, сушите руки у двох лам­пах?

— Ні. Працюю конвеєром: один ніготь нафарбувала, інший у той час вже сохне.

— Довго займаєтеся б’юті-індустрією?

— 2010-го почала пробувати себе у цій галузі. Спочатку це було хобі, потім ця робота стала справою життя.