Ідуть дощі - мають бути гриби-дощовики!
Ці білосніжні «ядра» з м’якоттю, як у зефіру, замінять гурманам куряче філе
У ці жовтневі дні панує справжній грибний ажіотаж. Боровики немовби надолужують те, що не дали людям під час посушливого літа — радують їх щедрим урожаєм. Любителі «тихого полювання» повертаються з лісу із повними сумками. А от військовий пенсіонер Микола Іванович приніс додому гриби без ніжок і капелюшків — своєрідні грибні м’ячі…
— Я у неділю пішов по знайомих місцях у дубовому лісі, де у таку пору водяться боровики, — розповідає пан Микола. — А там — хмара інших грибників з міста! Тож шансів щось знайти у мене не було. Дай, думаю, на зворотній дорозі подивлюся за дощовиками, які у минулі сезони з’являлися на зарослій травою дамбі. І серед кропиви знайшов там ось такі три «колобки». Кожен важить десь півтора кілограма…
Колишній прапорщик каже, що цього разу його трофеї виявилися скромними. А в один із попередніх років привіз із дамби повну фіру дощовиків. Роздавав їх знайомим, сусідам.
Готує господар ці екзотичні гриби дуже просто: нарізає скибками, хвилин зо п’ять варить у кип’яченій воді, посолить-поперчить, вмокає у кляр — і на пательню! На смак підсмажені дощовики нагадують курячі відбивні.
— Залюбки їмо ці гриби з дружиною, їдять їх наші діти, внуки. Нікому не зашкодили. Решту відвареного «напівфабрикату» ховаємо у морозильник — взимку поласуємо ним.
