Передплата 2024 ВЗ

Із рогози виплітають тарілки, капелюхи, кошики

Ганна та Володимир Мурини з Яворівського району відомі не лише в Україні, а й за кордоном (скажімо, в країнах Балтії). Із рогози вони плетуть пантофлі, тарілки, капелюхи, кошики та інші ексклюзивні речі

На рахунку творчого подружжя Муринів – не одна тисяча оригінальних виробів. Фото з архіву подружжя Муринів.
На рахунку творчого подружжя Муринів – не одна тисяча оригінальних виробів. Фото з архіву подружжя Муринів.

Зараз подружжя живе у місті Но­вояворівську, однак своє ремесло взяли з уже з тепер неіснуючого села Вільшаниці, звідки родом чоло­вік. Там він виріс. Коли почали будувати «Сірку», населений пункт потрапив під виселення. Люди роз'їхалися хто куди, але отримані навички зберегли.

Пан Володимир знайомий із такою справою змалку. Ще відтоді закарбува­лося в пам’яті: тільки прокинувся, а мама і тато вже плетуть. Брався за роботу й він.

Ганна ж прийшла до Муринів за неві­стку з сусіднього села. Згодом так за­хопилася рогозоплетінням, що пере­вершила у вправності місцевих жителів. Тепер вона є членкинею Спілки народних майстрів, переможницею та учасницею багатьох конкурсів. Своїми вправними руками створили стільки виробів, що годі й порахувати. То не одна тисяча!

Надзвичайно активно розвивався цей промисел у 90-х роках, коли були затримки з виплатою зарплат. А само­діяльні вироби приносили до хати хоч якусь копійчину.

2003 року Ганна Миколаївна поча­ла вести спеціалізований гурток у ху­дожньому училищі ім. Станька в Іва­но-Франковому (колись — Янові). Щоб зацікавити дітей, шукала інформацію в літературі. Останнім часом багато її учнів охоче діляться своїми успіхами, розпові­дають про досягнення.

Загалом, ця робота непроста. Осо­бливо копіткий процес заготівлі матеріа­лу. Проводиться він на початку вересня, коли листки рогози ідеально підходять для плетіння. Доводиться працювати в екстремальних умовах — холоді, болоті, воді. Зжаті снопи несуть за 100−200 ме­трів від берега, куди може під'їхати авто­мобіль.

Траплялося, що майже 90 припасе­них оберемків викинули, бо рослини ви­явилися твердими й не придатними для рукоділля. Вони повинні бути пластич­ними, не ламатися. Але визначити їхню якість удається лише після 1−2-денного підв'ялення.

Очерет розкладають на землі, щоб 2−3 тижні перебував під сонячними про­менями та обдувався вітром. Відтак пів року тримають на горищі, де він доходи­тиме належних кондицій.

Техніка, яку використовують майстри, називається плетіння прутом. Подружжя щоразу придумує нові візерунки, фасо­ни. Кажуть, що ця справа затягує: як ві­зьмешся за неї, годі зупинитися.

Схожі новини