Вплив плавання на організм

Дихання плавця погоджено з рухами його кінцівок. Один цикл рухів руками, як правило, виконується за один вдих і видих. Оскільки під час плавання витрачається багато енергії, потреба в кисні зростає. Саме тому плавець прагне максимально повно використовувати кожен вдих. Повнішому видиху сприяє тиск води на грудну клітку. Він же сприяє розвитку м’язів, які її розширюють.

У результаті занять плаванням збільшується життєва ємність легень і підвищуються функціональні мож­ливості дихальної системи, збільшується кількість і еластичність альвеол. У людей, що регулярно плавають, зростає сила серцевих м’язів, збільшується потужність серця, кількість серцевих скорочень за хви­лину зменшується. При цьому, працюючи з граничною інтенсивністю, серце плавця здатне розвинути темп до 200 скорочень на хвилину, а об'єм крові, що нагнітається в аорту, збільшується з 4−6 до 35−40 літрів за хвилину. Тиск води полегшує відтік крові від периферії до серця. Тому заняття плаван­ням показані літнім людям, і навіть людям з ослабленим серцем.

Плавання сприяє зміні складу крові. Коли людина перебуває у воді, у неї збіль­шується кількість елементів крові (еритро­цитів, лейкоцитів, гемоглобіну). Це спо­стерігається навіть після одноразового перебування у воді. Через 1,5−2 години піс­ля заняття плаванням склад крові фактично досягає нормального рівня.

У воді відбувається повне опрацювання всіх м’язів, незалежно від обраного стилю плавання. Рівномірна робота м’язів усього тіла сприяє формуванню гармонійної фігу­ри, плавних оптичних форм без різких ви­пинань і кутів. Під час плавання чергуються напруга і розслаблення різних м’язів, це збільшує їхню працездатність і силу. Пла­вання вимагає координації всіх м’язів. При цьому вода створює більший опір, ніж пові­тря, отже, щоб плисти, людині доводиться напружуватися сильніше. Тому внаслідок плавання формуються сильніші і більш еластичні м’язи.

Тіло підтримується водою так, що не ви­никає надмірного навантаження ні на одну групу м’язів або суглобів. У воді зменшу­ється статична електрика тіла, знижуєть­ся навантаження на хребет, він правильно формується, виробляється гарна постава. Активний рух ніг у воді зміцнює стопи і за­побігає розвитку плоскостопості. Плавання допомагає суглобам залишатися гнучкими, особливо у шиї, плечах і стегнах.

Заняття плаванням мають позитивний вплив на стан центральної нервової сис­теми, сприяють формуванню врівноваже­ного і сильного типу нервової діяльності. Плавання тонізує нервову систем, врівно­важує процеси збудження і гальмування, покращує кровопостачання мозку. При­ємні асоціації, пов’язані з плаванням, під­тримкою рівноваги тіла у воді, позитивно позначаються на стані психіки, сприяють формуванню позитивного емоційного фону. Плавання допомагає побороти водо­боязнь, знімає втому, допомагає за нерво­вого перенапруження і депресії, підтримує настрій, покращує сон, увагу і пам’ять.

Регулярні заняття плаванням підви­щують і дисциплінують вольові якості. Це ефективний засіб загартування — підви­щує стійкість до впливу низьких темпера­тур, робить організм менш сприятливим до застудних захворювань. Внаслідок зміни складу крові під час занять плаван­ням підвищуються захисні властивості імунної системи, що збільшує опірність до інфекцій. Ходити в басейн рекомен­дується жінкам під час вагітності. Регу­лярні тренування допоможуть підтриму­вати тіло в тонусі, зміцнювати м’язи, що сприятиме легким та швидким пологам. Насичення організму киснем і поживними речовинами позитивно позначиться на розвиткові плоду.

Мирон Кулик.