«Заробляю на життя молоком і грибами…»

— Великі боровики, які добре підійдуть вам для засушування, віддам за 150 гривень, — роз‘яснює мені і тим, хто стає у чергу за мною, Ольга Дувірак зі села Слов‘ятина на Тернопільщині. — Гриби середнього розміру, з яких можна приготувати підливку, вартують 200 грн. А найменшенькі, які годяться для консервації на зиму, віддам за 250. Можете взяти собі і лисичок, їх розбирають навіть швидше, ніж гриби «правдиві». Кілограм коштує 180 грн.

Пані Оля на бережанському ринку у ці дні буває часто: після теплих дощів «пішли» гриби — гріхом було би їх не збирати. Дубовий ліс всього за якихось триста метрів від її хати. Чи не з кожного подвір‘я люди ходять туди з кошиками. Особливо багато грибів водиться на хуторі Лози, де гориста місцевість. Місцеві жителі квапляться скористатися нагодою заробити собі грошей. Хоча для цього треба добряче находитися.

— Я офіційної роботи не маю, — розповідає нам пані Оля. — Вдома тримаю дві корови, продаю на замовлення людям молоко-сир-сметану. Також ходжу збирати гриби. З того і живемо. Якщо буде сприятливий сезон, за літо з грибів можна заробити і тисяч десять. Колись возила продавати боровики до Тернополя, мала там постійних замовників. Тепер не їду — бо за одну лишень дорогу туди-назад треба дати 400 гривень. Дорого! Та і до Бережан з нашого Слов‘ятина автобус не дешевий: квиток в один бік коштує 70 грн.

Продавці грибів не переживають, що їхній товар «не розійдеться». Людям хочеться відчути гострих вражень від свіжої грибної смакоти. Зрештою, якщо лісових дарів містяни не розкуплять, господині заберуть гриби додому і посушать. Взимку перед Різдвом за 100 грамів такої сушенини можна виручити не менше 250 грн.

— Минула осінь була не сприятливою для грибів. Добре вродили вони у сезон перед великою війною, — згадує Ольга Дувірак. — Тоді я щодня назбирувала не менше 10 кг білих грибів. Сьогодні привезла на базар 13 кг. Чи розберуть? А чому б ні? Часом по наші гриби приїжджають гуртовики навіть зі Львова…