Львівʼяни йдуть до церкви освячувати Великодні кошики і жертвують паски та крашанки для ЗСУ
11 квітня — Страсна субота. Це останній день Великоднього посту та символ поховання Ісуса Христа, якого розіпʼяли на хресті у пʼятницю. Освячення й окроплення свяченою водою кошиків з продуктами для розговіння (з обіду Страсної суботи та до 21:30 години) для багатьох львівʼян стало щорічним ритуалом
У храмі собору Святого Івана Хрестителя УГКЦ, що на Сихові (тут зберігається аргентинська копія унікальної ікони Божої матері, яка розвʼязує вузли — символ щирої віри у допомоги святої щодо вирішення складних життєвих негараздів), люди приходять освячувати кошики з 11-ї ранку. Збираються невеличкими групами — по 20−30 осіб, до вечора буде аншлаг. Приходять сімʼями.
Попри прохолодну погоду, одягнені святково, переважно у вишиванки. Звертаю увагу на дві великі картонні коробки, які стоять по обох боках від входу у храм. Парафіяни церкви приносять сюди паски, крашанки, ковбаси… Це допомога для ЗСУ. Після кожного циклу освячення пасок, церковні помічники забирають продукти, які поклали для наших захисників. Освячені смаколики волонтери та отці привезуть на фронт захисникам.
«Господи, благослови сир, молоко та яйця», — йдеться в Біблійному письмі під час процедури освячення пасок та Великодніх кошиків, яке зачитав отець храму Собору Івана Хрестителя Богдан.
Після цього отець Богдан по черзі «пройшовся» кропилом по кожному ароматному кошику. Він окропив свяченою водою не лише кошики, а й кожну людину, яка прийшла до храму святити кошики.
І, звичайно, як і належится, юні помічники храму зібрали з парафіян гроші за освячення пасок (хто скільки дасть). Сьогодні все, що освячено в кошиках, ще не можна їсти, бо триває суворий Великий піст. Смакувати у родинному колі освячені Великодні наїдки можна лише вранці - після першої Святкової літургії, коли церковні дзвони сповіщають «Христос Воскрес», а парафіяни відповідають «Воістину Воскрес».