«Коли знаходжу якісь невідомі рукописи — тішуся так, наче впіймав сома»
У Львові презентували одразу дві книги Юрія Винничука: антологія англійських готичних оповідань «Жінка зі сну» та роман «Наречена вітру». Вони вийшли друком у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» і наробили чимало галасу серед книголюбів і користувачів соціальних мереж
![Фото: Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука](https://img.wz.lviv.ua/sTk3Jgj3jU8K5RGEnPeq-591m2Y=/428x285/smart/filters:format(webp)/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/528022/vynnychuk-iurii.jpg)
«Всі наступні антології будуть ілюстровані за допомогою штучного інтелекту»
![Презентація книг Юрія Винничука в Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука. Фото автора](https://img.wz.lviv.ua/STWY7_cmeTBa0GJc_JJo6nnjoVE=/0x0/filters:format(webp)/wz.lviv.ua/images/articles/2025/02/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8.jpg)
Книго-скандал виник через ілюстрацію до антології, зображення до якої створив штучний інтелект. Чимало Інтернет-користувачів це обурило, мовляв, видавництво не дало роботи дизайнерам, а скористалось послугами комп’ютерної програми.
«Скажіть, знаючи понад тридцятирічну мистецьку політику „А-ба-би“, — у якій це пустопорожній голові могла зародитися думка, що ми перестаємо працювати з художниками? Ви це серйозно… Уже понад 30 років ми працюємо з найкращими ілюстраторами. Знаємо, що наші книжки надихнули й надихають багатьох молодих людей займатися ілюструванням, а декого — створити власні видавництва… З нами прагнуть працювати найкращі з найкращих (і не тільки українські митці), до нас не так легко „пробитися“, але ми в постійному пошуку нових талантів. Тому, звісно, ми не зацікавлені у створенні „штучних“ малюнків, але й не зарікаємося, що зрідка можемо користуватися деякими новітніми „прибамбасами“», — відповіли у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га».
Втім, такий розголос збільшив загальні продажі видавництва майже вдвічі, а наклад «Жінки зі сну» практично закінчився. Однак, тим, хто відвідав презентацію у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука пощастило не лише придбати видання для домашньої книгозбірні, підписати в автора, а й послухати як вона створювалась.
«Над цією книжкою працював взимку 2022−2023 року, коли вимикали світло кожні чотири години, було незатишно і тривожно. Я не мав настрою писати, тому перекладав класичні англійські оповідання про духів, які досить милі. Класика мені завжди подобалась, вона завершується позитивно і створює затишний настрій», — розповів під час презентації письменник Юрій Винничук. — Оповідання, які увійшли в антології, вперше перекладені українською мовою. Коли книжка вийшла друком, Іван Малкович (директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га, — ред.) думав, що вона рік буде продаватись і не погоджував старт роботи над німецькою антологією. Чому обкладинку створив ШІ? Бо художники, які працюють з видавництвом, були зайняті або не могли гарантувати, що продовжать роботу над цілою серією. Зійшлися на тому, що ШІ цікавіший, нам сподобався цей малюнок. Тому всі наступні книги цієї серії будуть ілюстровані за допомогою комп’ютера".
«У романі дві часові площини, які мені ніяк не вдавалось звести докупи»
![Фото: Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука](https://img.wz.lviv.ua/rPxYQDbYLqsYfILuI73ejuVct60=/0x0/filters:format(webp)/wz.lviv.ua/images/articles/2025/02/%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%BA.jpg)
Щодо нового роману «Наречена вітру», письменник зауважив, що працював над ним довго, з 2015 року.
«Мені ніяк не вдавалось звести докупи дві часові площини. Одна з них відбувається в наш час, де дівчина Дзвінка — бойовий медик опиняється на окупованій території у безлюдному селі, а друга частина історична, відбувається у 1809 році, коли у Львові було проголошено Королівство Ґаліції і Льодомерії під протекторатом імператора Наполеона. Коли я прочитав про цю подію, вона мене страшно зацікавила», — розповів письменник.
![Автограф-сесія. Фото автора](https://img.wz.lviv.ua/xjT53UsF8VuBf8RsI08s0-j3CXI=/0x0/filters:format(webp)/wz.lviv.ua/images/articles/2025/02/%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%20%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F.jpg)
Під час презентації Юрій Винничук також розповів про своє «намолене місце», де зазвичай пише: це його робочий кабінет у батьківському будинку у Винниках. Там, каже, приходить натхнення і порядкуються думки.
Письменник також анонсував вихід антологій готичної прози: німецькомовної, іспаномовної, японськомовної, а також кілька краєзнавчих видань, зокрема про львівський кримінальний світ, батярів та навіть повій. Такі цікавинки вишукує в архівах, фондах, спогадах, судових актах, порядкує та видає.
«Я не можу врятувати людське життя, я рятую рядки. Коли знаходжу якісь невідомі рукописи — тішуся так, наче впіймав сома», — розповідає про свою пошукові роботу письменник.