Найдавнішу аптеку Львова реставрували «під наглядом»

На площі Міцкевича, 8, відреставрували найдавнішу аптеку Львова, якій понад сто років. Це єдина аптека міста, яка залишилася в автентичному вигляді та за збереження якої місто довго боролося: заклад хотіли зробити комерційним та зовсім не аптечним. Реставрація відбулася під пильним наглядом міжнародних фахівців Офісу охорони культурної спадщини ЮНЕСКО. Відновили стіни з розписами, історичні меблі, підлогу.

Як розповів для «ВЗ» заступник міського голови Львова з питань містобудуван­ня Любомир Зубач, нові орендарі аптеки ґрунтовно підійшли до відновлення історичного приміщення «Орендарі займаються не лише від­новленням інтер'єру, а й відродженням історії цієї аптеки, — каже чиновник. — Зберігають інтер'єр і функцію. Це буде не класична аптека, а заклад, пов’язаний зі здоров’ям та красою. Тут продава­тимуть косметичні засоби та іншу продукцію для здоров’я та краси, так як це було у засновника за­кладу ще сто років тому. В інтер'єрі все, що було рідне, зберегли. Те, що було приховано під шаром ліпнини, відкрили».

Над інтер'єрами працювало вісім реставрато­рів. Реставраційні роботи були надто складними, оскільки усі елементи раритетні, дещо було втра­чено, довелося відновлювати за архівними дани­ми.

«Роботи виконували вручну, щоб максималь­но зберегти рукотворний вигляд історичних еле­ментів, — зазначила директорка Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради Тетяна Балукова. — Зі стелі зняли шар гіпсокар­тону та відкрили історичну поштукатурену стелю, відкрили рідне покриття столу (на центральному столі 30 років був шпон), його забрали і відтвори­ли рідні зубці з палісандру, які були заховані. На полицях забрали плями від медичних препаратів, а також сколи та подряпини на меблях. Всі латун­ні елементи відчистили від фарби до первинного стану, бутафорні елементи демонтували. Люстри аптеки хоч і виявилися радянськими, їх залишили для атмосфери».

Аптеку на площі Міцкевича (серед львів'ян ві­дома як аптека на Марійській площі) відкрив Сте­фан Стенцель 1922 року, який отримав право власності від Антонія Граблевського (володів ап­текою від 1914 року). Нове приміщення аптеки у знаній кам’яниці Шпрехера (Будинок книги, який в давнину був першим хмарочосом Львова) ви­різнялося стильністю й елегантністю. Вінтажна «фішка» аптеки — стеля, люстри з бронзи, позо­лочені декоративні елементи меблів…

Аптекар Стефан Стенцель знався на виготов­ленні косметичних засобів. Тож у його власній ап­теці вперше у Львові відділили рецептурний від­діл від безрецептурного (досі така практика була лише за кордоном).

Будинок Шпрехера має шість поверхів. Завер­шується великим мансардним дахом. У стилісти­ці споруди переважають академічні варіації: пів­колони та пілястри різних габаритів, декоративні проміжні карнизи і сандрики. Типовими для мо­дерністських творів архітектора Фердинанда Кас­слера (придворний архітектор Шпрехера) є пара­болічні обриси долішніх та горішніх вікон будівлі, а також асиметричний вигин верхнього карниза.