«Не просто малюю, бо треба. Має бути велика правдива емоція»

З багатим творчим доробком львівська мисткиня Наталія Кучабська завітала у Дім Франка. Її авторська акварель відома своєю оригінальністю та манерою виконання, полотна насичені символікою та метафорами. Картини акварелістки вражають містичною глибиною та оригінальними авторськими техніками. Кожна робота Наталії Кучабської - це унікальний образ, що виходить за межі звичайного і відкриває нові перспективи сприйняття мистецтва.

Наталія Кучабська — визнана акварелістка з багатою творчою історією. Її роботи віддзеркалюють неповторний світ, сповнений сюрреалістичних образів. Здатна одночасно відобразити реальність, абстракцію та ментальний світ, вона створює мистецтво, яке вражає і зачаровує. Про те, чому виставку назвала «Полісемія», чому кожна робота має змусити глядача задуматися, Наталія Кучабська розповіла журналістці «ВЗ».

— «Полісемія» з грецької - багатозначність, багатогранність. Чому так? Бо ця моя виставка — ретроспективна. Хотіла показати свої роботи з 2016-го аж до сьогодні. Однак, оскільки у мене понад дві тисячі робіт, довелося обирати найкращі і ще й такі, щоб ці роботи пасували одна до одної. Водночас мала на меті їх об'єднати якимось концептом, окрім того, що це — ретроспектива, тож хотіла показати відтворені свої емоції: до вторгнення росії в Україну, під час вторгнення, а також те, що ми відчуваємо зараз і чого би нам хотілося. У трьох роботах я залучила таку річ — як доповнена реальність.

— А що це таке?

— Це коли навести телефон на картину з Q-кодом, вона відтворюватиме трішечки іншу річ, ніж намальовано на роботі. У цих картинах відтворюється відеоряд — вода, грім, блискавка, вогонь, коли все навколо палає. А ще є восьмикутна зірка, як символ безконечності, символ Всесвіту, символ природи. Цією зіркою я би хотіла заспокоїти той увесь жах, що відбувається у наших душах, щоб у нас вже була Перемога. Одна річ, що ми віримо свідомо, дуже цього хочемо, а коли роль грає підсвідомість, коли це чує Всесвіт — тоді все збувається. Принаймні, так відбувається у мене.

— То скільки загалом робіт ви представили цього разу?

— Понад 30. На виставці є одна з робіт, що отримала високу відзнаку, якою я дуже пишаюся, а загалом у мене є понад 20 поважних міжнародних нагород, окрім того, три мої роботи потрапили у ТОП-100 професійних акварелей світу, а цьогоріч одна моя робота «Вибух епохи» отримала бронзову нагороду у Міжнародному конкурсі професійних акварелістів світу.

— Ваша техніка малювання відрізняється від робіт інших художників. Чому вибрали саме той напрям, у якому працюєте?

— Це авторська акварель. Люблю працювати з аквареллю, однак ті фарби, які мені підходять, надзвичайно дорогі. Якось я знайшла стару книжку, яку мені колись подарував дідусь, прочитала у ній технологію матеріалів, як зробити ті фарби, і методом підбирання я зуміла домогтися цього ефекту, яким навчилася користуватися.

Завжди мрію, щоб між художником і глядачем був діалог, щоб люди не просто прийшли на виставку, подивилися і пішли. А щоб запитували, цікавилися, задумувалися — а що там? От тоді прокидається ця підсвідомість, про яку я вже казала. І коли це відбувається, людина по-іншому сприймає мої роботи, у людини тоді з’являються інші думки. Знаєте, коли я малюю, у мене є така неймовірна внутрішня потреба! Я не просто малюю, бо треба. Має бути велика правдива емоція. І це може бути 2-га чи 3-тя ночі. І я дуже хочу, щоб людина, яка дивиться на мою картину, також відчула цю емоцію. І я бачу, що люди це відчувають, і від цього стає приємно ще більше.