«До війни Україна займала 4-те місце серед 120 країн світу, які постачали органічну продукцію до країн ЄС»

У суботу, 2 вересня, в парку імені Івана Франка стартував традиційний ярмарок органічної та натуральної продукції. Ярмарок відбувся вдванадцяте і триватиме два дні. Цьогорічний ярмарок у Львові стане першим заходом у списку вересневих подій присвячених святкуванню Органічному дню ЄС, який відзначають 23 вересня. День започаткував у 2021 році Європейський парламент. Україна долучається до відзначення цього дня, адже це нагода продемонструвати розвиток органічного сектору в Україні та підтримати тих, хто в умовах війни продовжує виробництво органічної продукції, забезпечуючи потреби ринку в якісному продукті.

Цього сезону продукцію продають виробники органічної та виробники натуральної продукції із Львівщини, Тернопільщини, Волині, Житомирщини, Київщини. Серед товарів — мед, чаї, соки, сири, пастилу, крупи, олію, джеми, м’ясні вироби, ягоди та фрукти… На усіх торгових ятках ярмарку — значки «Органік» та «Натуральний продукт» без хімії.

Як розповіла для «ВЗ» організаторка ярмарку, президентка Львівської міської громадської організації «Екотерра» Наталія Чоловська, ярмарок стартував з 2012 року. «Раз на рік проводимо його обовʼязково, — каже моя співрозмовниця. — Спершу ярмарок організовували 14 жовтня, на свято Покрови (за старим стилем, — Авт.). Оскільки зараз воєнний стан і у жовтні є ризик ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури, проводимо ярмарок на початку вересня, щоби мінімізувати ризики з відсутністю електрики. Мета ярмарку — привернути увагу до органічних продуктів та виробників, які їх виготовляють. На ярмарку представлені натуральні товари. Не усі виробники мають змогу сертифікувати свою продукцію до статусу органік. Ті, хто сертифікував, зробив це за європейськими стандартами. До війни, у 2021 році, Україна зайняла четверте місце серед 120 країн світу, які постачали свою органічну продукцію до країн ЄС. Зараз ринки постачання змінилися, бо порушені логістичні шляхи. Ще одна причина — 5% органічних земель знаходяться під окупацією».

… Попри «плаксиве небо», людей на ярмарку вдосталь. Приходять сім‘ями: з малими дітьми, з домашніми улюбленцями. Побачила на ярмарку і багато пар літнього віку, які залюбки купували органічні овочі та фрукти. Цінами покупці задоволені. Більшість смаколиків дешевші, ніж на продуктових ринках та магазинах.

Виробник органічних товарів «Екород» з Київщини торгує кукурудзяними та гречаними паличками. Мені сподобався смак гречаних. Упаковка коштує 35 гривень. Крупи для приготування експрес-каш — 40−50 гривень за упаковку, кокосова олія — 150 гривень за баночку, борошно із зеленої гречки — 150 гривень за упаковку, бананове борошно — 175 грн.

Продавчиня каже, що найбільше львів‘яни купують борошно із зеленої гречки. Його використовують для приготування домашнього хліба, воно «піднімає» здобу і робить її пухкою. Таке борошно у фітнес-стилі, без глютену.

На ярмарку продають органічну лохину від Stynava organic garden. Ягоду вирощують у гірському селі Верхня Стинава Стрийського району (це єдине на Львівщині підприємство, що має сертифікат якості органічної продукції на цю ягоду. Лохину-органік також вирощують на полях Київщини та Житомирщини).

Півкілограмова пінетка органічної лохини коштує 100 гривень, 250-грамова — 50 грн.

Власник Stynava organic garden Богдан Боднар розповів для «ВЗ», що в осінній сезон лохина трохи подорожчає - буде коштувати до 300 гривень за кілограм. Взимку будуть возити лохину з Південної Америки, Африки, Іспанії за 700−1000 гривень за кілограм. Якість ягоди в не сезон не надто відповідає ціні, бо її збирають напівдозрілою, аби транспортувати до України.

«У липні на продуктових ринках була велика пропозиція ягоди, тому була дешевою, — каже Богдан Боднар. — Польської лохини у нас цьогоріч не було. Привозили на ринки лохину із Львівської, Івано-Франківської, Волинської та Закарпатської областей».

На ярмарку органічної продукції є ятка від популярного кооперативу «Карпатські ґазди». Це козячі сири, які виготовляє підприємство переселенки із Луганщини Катерини Тарасенко. Пані Катерина дає покупцям дегустувати витримані козячі сири. Сир з голубою пліснявою, виготовлений з італійських ферментів та заквасках, коштує 900 гривень за кілограм, сирна намазка на хліб — 150 грн за маленьку баночку. Твердий молодий козячий сир — 800 гривень за кілограм, карпатська бринза — 750 грн. Катерина Тарасенко каже, в сири вкладено багато творчості та праці - одна партія готується шість годин, плюс багато часу йде на витримку та «вживлення» голубої плісняви.

Поруч оригінальними коров’ячими сирами торгує виробник «Лісова пісня» із села Мильчиці Городоцького району. Упакований коров’ячий сир з пліснявою у формі серця — 75 гривень, упаковка сиру із чорнилом каракатиці - 80−90 грн. Продавчиня запевняє, що чорнило — не фарбник, а натуральний продукт. Чорнило каракатиці привозять з-за кордону, тому сирний товар не дешевий. Також продають баночки тертої ружі - 150 гривень, терта ружа з медом акації - 180 грн.

Мануфактурний виробник олії «Диво олія» — підприємство, яке релокувалося у вересні минулого року із Запоріжжя. Це сімейне виробництво Максима та Олена Линників. Зараз вони працюють у Львові, часто беруть участь в ярмарках органічних продуктів. Запитую ціни олій. 250-грамова пляшка лляної олії - 230 гривень, рижієвої - 250 грн. Сировина подорожчала: насіння льону — 28 гривень за кілограм, рижій — 75 грн за кіло.

Пан Максим каже, що найдорожча олія в їхньому мануфактурному виробництві - фундучна. Пляшка-«чвертка» коштує близько 500 гривень. Має попит гарбузова олія — 200 грн.