Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Ризикнув посіяти у… грудні - у травні пшеничка набирає сили

Фермерський експеримент виправдав себе

Так виглядало фермерське поле сьогодні, 19 травня... Фото автора.
Так виглядало фермерське поле сьогодні, 19 травня... Фото автора.

Важко повірити, що основу під цей зелений лан було закладено не у першій половині вересня, коли агрономічна наука рекомендує сіяти озимі культури, а буквально взимку, 18 грудня, коли поля були вкриті снігами. Відповідна публікація про це того дня була «Високого Замку». Декотрі із читачів дивувалися такій пізній сівбі, не вірили, що насіння зійде серед промерзлого груддя, навіть дорікали фермеру за безгосподарність. Час показав його правоту — пшеничка дружно зійшла і обіцяє віддячити непоганим урожаєм.

А за таких умов фермеру доводилося засівати цю площу 18 грудня. Фото автора.
А за таких умов фермеру доводилося засівати цю площу 18 грудня. Фото автора.

Торішній сезон був надзвичайно складним для аграріїв. У вересні, коли зазвичай збирають багато культур і засівають звільнені площі, зарядили затяжні дощі. Календар збирання змістився щонайменше на місяць. Через негоду дещо так і не встигли зібрати. Хто з вас не пам’ятає зимові пейзажі, коли обабіч доріг простягалися сотні гектарів незмолоченої сої, кукурудзи.

Дощова погода не дала змоги вчасно посіяти і фермеру Михайлу. Перезволожена площа простоювала. Тож замість озимини випадало навесні сіяти яру пшеницю. Що ж тоді робити з кількома тоннами протруєної, готової до сівби пшениці. Невже вона має чекати свого часу ще рік?
У Михайла Григоровича великий досвід аграрія, чимало знань почерпнув від свого батька, який колись був бригадиром. Тож вирішив ризикнути і посіяти озимину серед зими, по замерзлому ґрунті, коли в інших вона вже проросла п’ятисантиметровими стеблами…
Кореспондент «Високого Замку став мимовільним свідком тієї сівби. Автору цих рядків фермер пояснював:

— Сіяти вже явно пізно, але я вирішив проекспериментувати. У мене залишилося дві тонни протруєного зерна. Худобі його не згодуєш. Та й не випадало тримати його аж до наступної осені. Зважився так пізно сіяти. Чи вийде щось? — лотерея. Все залежить від перебігу зими і весни. Важливо, щоб зараз засіяну площу прикрив сніг. Дасть Бог, навесні озимина зійде. Якщо ж посіви будуть поганими, підсію на цій площі ярий ячмінь — отримаємо такий собі суржик. Пшениця з ячменем — дуже добрий корм для свиней, цю суміш охоче купують власники великих свинокомплексів…

Час показав, що ризик себе виправдав — посіяна перед святом Миколая озима пшениця зійшла дружними рядками. Пересівати площі чи досівати їх ячменем не було потреби. Фермер лише двічі підживив площі, обробив їх гербіцидами — це додало сил озимині. Михайло сподівається, що вона незабаром заколоситься, зерно наллється, буде ваговитим, тож у липні буде що молотити…

До слова, у лютому цьому фермеру, як і багатьом іншим, доводилося молотити свою кукурудзу, а у погожі березнево-квітневі дні - дозбирувати торішню сою. Звільнені від них площі вже зорали, закультивували, незабаром посіють на них гречку. Така вона нелегка праця у наших аграріїв. Попри складнощі, навчилися давати собі раду і тоді, коли війна, коли бракує пального, насіння, добрив. І тоді, коли дуже підводить погода…

Схожі новини