«Чорне з білим» — хвостатий біженець з України Орео

Французькому бульдогу з Києва дав притулок лікар зі США, громадський активіст Михайло Левко

Домашні улюбленці родини Левків - Орео (на передньому плані) і двоє його друзів - Вуглик та Рижик. Фото з альбому родини Левків
Домашні улюбленці родини Левків - Орео (на передньому плані) і двоє його друзів - Вуглик та Рижик. Фото з альбому родини Левків

Пан Михайло — знаний діяч української діаспори в Америці, благодійник, віцепрезидент Світового конгресу українців. Попри сотні родинних, ділових, культурних контактів з нашими краянами та відчутну фінансову допомогу вітчизняним інституціям, із землею своїх батьків його нині пов’язують ще й три симпатичні песики.

До березня у цього медика, директора Центру артриту та остеохондрозу штату Нью-Джерсі, жили два потішні французькі бульдоги — Вуглик і Рижик. Свого часу він придбав їх у Білій Церкви. А тепер має ще й третього «француза» — Орео. Назвав його так само як чи не найпопулярніше «чорне з білим» тістечко в Америці. Орео — біженець з Києва.

— Я довідався, що одна пані з початком повномасштабної війни в Україні вивезла до Польщі сім десятків безпритульних собак, — згадує пан Михайло. — Просила про допомогу. Про всіх цих песиків люди за кордоном подбали. Зв’язався з цією жінкою і від і неї дізнався ще одну драматичну історію: одна киянка через війну подалася до Варшави, а свого чотиримісячного собачку залишила у Києві. Я вирішив його забрати до себе, в Америку…

Через велику професійну зайнятість пана Михайла, всіма організаційними справами із перевезення песика за океан займалася його дружина. Орео доправили спочатку до Польщі, а звідти — до Америки. Перевезення обійшлося у 500 доларів. Разом з Орео до Америки прибув інший собачка (пан Михайло дав йому кличку Козак), ним заопікувалася інша українська родина у США.

Собаки-старожили пана Михайла зустріли «біженця» радо. Лапу дружби простягнув їм сам Орео: так ластився до них, що Вуглик, який почувався на цьому обійсті королем, зм’як і впустив новосела у своє товариство. А забавний Рижик став компаньйоном Орео з перших секунд. Собаки так подружилися, так ганяли по хаті, що, аби прибулець не травмувався, довелося обмежувати темперамент Орео спеціальними ліками. Підстави для побоювання у пана Михайла були. Кілька років тому через надто динамічні забави Вуглик занедужав, його довелося оперувати…

Нині родина Левків отримує потрійну радість від спілкування із «французами» з України. Завдяки пану Михайлові Орео знає всі собачі закони життя у великому місті, зокрема сам навчився ходити у відведене місце «до вітру». Орео вже підріс і узяв на себе роль домашнього сторожа: за появи сторонніх подає господареві сигнал.

— Ми прив’язані до наших песиків, насолоджуємося їхньою присутністю в нашому житті, ставимося до них як до членів родини, — каже кореспонденту «Високого Замку» Михайло Левко. — У нас сильний емоційний зв’язок з ними. Вони знижують рівень стресів у цей складний час воєн, пандемій, урізноманітнюють наші будні, роблять їх щасливішими, надають їм більшого сенсу. Наші собачки спонукають нас вести більш простий і здоровий спосіб життя. Дарують нам безумовну любов. Погоджуюся з фахівцями, які кажуть: «У тварин є щось дуже справжнє і чесне, чого нам так бракує у стосунках з людьми».

Схожі новини