Передплата 2025 ВЗ

Український вовк дасть відсіч російському ведмедю

Знаний дипломат пропонує зробити сіроманця тотемною твариною нашої держави

Елементом пам‘ятника Герою України Дмитру Коцюбайлу є фігури вовків.
Елементом пам‘ятника Герою України Дмитру Коцюбайлу є фігури вовків.

Майже всі країни світу, крім офіційних атрибутів, мають національні символи у вигляді тварин. Ті уособлюють енергетику народу, яка поєднується із силами природи, і допомагають тій чи іншій державі в її розвитку, просуванні на шляху до поставленої мети, надихають громадян. У США такою тотемною твариною є білоголовий орлан, у Каналі - бобер, у Китаї - панда, в Австралії - кенгуру, у Швейцарії - корова, на Мальті - дельфін, у Франції - півень. В Україні тотемними птахами називають романтичного лелеку, ластівку. Але у розпал війни постає питання про те, щоб обрати нашим національним тотемом іншу тварину — з бійцівськими якостями.

Дискусію на таку тему розпочав знаний дипломат — колишній посол України у США Валерій Чалий. Прислухайтеся до його аргументів. У них питання фауни поєднано із геополітикою.

Хто переможе російського ведмедя, або Вовк як тотемна тварина України

— Ті, що багато років займа­лися питаннями досліджень ге­ополітики і, відповідно, брали участь у різноманітних фору­мах, конференціях та круглих столах із безпекових питань, — зазначає експосол, — ба­чили у презентаціях чи на об­кладинках книжок образ ро­сійського ведмедя. Здається, непереможного звіра Європей­ського континенту, великого та загрозливого.

У цьому образі, який так по­добається й самим росіянам, поєднана і впевненість у вічному домінуванні цієї тварини, з си­лою пащі якого в 1200 Па (Па — скорочене позначення одиниці тиску Паскаля. - І. Ф. ) не зрів­няється жоден звір у Європі.

Стереотипи, очевидно, ма­ють своє коріння. І хоча бурий ведмідь поширений майже на всьому Європейському конти­ненті, якщо запитати пересічно­го мешканця країн Європи про найбільш потужну тварину в їх­ніх краях, то назвуть, радше, зу­бра — єдиного вида биків, що залишився до наших днів у ди­кій природі Європи. Це справді велика тварина. Вона може про­тистояти ведмедю, коли відчує, що цей поєдинок — задля вижи­вання. Водночас бували випад­ки, коли зубра загризав навіть мотивований вовк-одинак…

Схожа історія трапилася останніми роками і з американ­цями, які стали все більше асо­ціювати свою країну із власне бізоном, невід'ємним від аме­риканської історії, її світлих і темних сторінок. 9 травня 2016 року 44-й Президент США Ба­рак Обама навіть підписав за­кон про північноамериканського бізона як офіційного Національ­ного ссавця Сполучених Штатів (в американському оригіналі - North American bison the official National Mammal of the United States).

Здається, цього рішення ще не відмінив і чинний президент США Трамп. Хоча на Великій пе­чатці США та на президентсько­му штандартові в Білому домі зображений інший національ­ний символ — Білий орел (орлан білоголовий), який стискає у своїй лапі 13 стріл, здається, те­перішня адміністрація у протидії загрозам російському ведме­дю все ще продовжує помил­ково розраховувати на оливко­ву гілку.

Україна досі не мала тотемної тварини, яка могла б слугувати символом країни. Але більшість схиляються до того, що такою тотемною твариною і національ­ним символом може бути вовк. Не випадково на шевронах ССО та багатьох інших найбільш бо­єздатних і прославлених україн­ських підрозділів ЗСУ міститься саме зображення вовка — ро­зумного, сильного, спритного й невтомного.

Здається, російська війна проти України розставила всі крапки над «і» та однозначно вказала на вибір українського народу. Вибір вимушений, ви­кликаний агресивною поведін­кою ворожого сусіда, який має символом звіра, що намагаєть­ся розширити свій ареал при­сутності та домінування.

У дикій природі на теренах Європи протистояти бурому ведмедю може лише вовк. І хоча зіткнення один на один швид­ше принесе перевагу ведмедю — шанси кількох вовків, які ви­користовують сприятливі умо­ви, координують свої дії та без­страшно кидаються на ворога, виглядають набагато кращими.

Зняті у природі реальні поє­динки таких звірів показують, що вовки просто можуть витісни­ти свого супротивника, відібра­ти перемогу у бурого ведмедя, обстоявши у зіткненні з агресив­ним хижаком і, здається, непе­реможним звіром, право на жит­тя, життя на своїй території.

Висновок очевидний: амери­канський великий і потужний Бі­зон, який впевнений, що його не будуть атакувати, навряд чи уві­йде в пряме зіткнення для пе­ремоги над російським Ведме­дем.

Лише українські Вовки здат­ні на це. Якщо європейці також зроблять ставку на сміливість і рішучість своїх Вовків й висту­плять разом з українськими — у російського Ведмедя не буде жодного шансу!

Згадаймо «Вовків Да Вінчі»

Продовжуючи думку Вале­рія Чалого, хочемо згадати про легендарного воїна ЗСУ, Ге­роя України Дмитра Коцюбай­ла («Да Вінчі») — емблемою його підрозділу були три вовки. На день народження цього бойо­вого командира побратими по­дарували своєму вожакові ма­ленького вовчика. Вольф жив у розташуванні роти, батальйо­ну, яким командував «Да Вінчі». П‘ять років тому Дмитро роз­повідав автору цих рядків, чому саме зупинив свій вибір на цій тварині. Казав, що вовки — му­дрі, безстрашні, незрадливі. Саме такі хоробрі хлопці воюва­ли під проводом Дмитра, їх на­зивали «Вовками Да Вінчі».

І останній штрих. На могилі Дмитра Коцюбайла поставлено вельми промовисту скульптур­ну композицію: «Да Вінчі» з ав­томатом, а біля нього — три вов­ки…