Півкілограмові лимони дозрівають… у лісі

На Волині вже кажуть: найкраще місце для вирощування лимонів – тутешні діброви

У теплиці державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» створено всі умови для вирощування екзотів. Фото зі сторінки ДП «Маневицьке лісове господарство» у Фейсбуці
У теплиці державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» створено всі умови для вирощування екзотів. Фото зі сторінки ДП «Маневицьке лісове господарство» у Фейсбуці

Бо ж у державному підприємстві «Маневицьке лісове господарство» отримують 600-грамові цитрусові плоди, які за споживчими якостями не поступаються своїм тропічним «родичам».

Ще у 2019 році для теплиці, де плекають посадковий матеріал для лісовідновлення, підпри­ємство закупило 55 саджанців Пандерози. Це природні гібриди усім відо­мого лимона та мало знаного цитрона, що дає довгасті, наче грона бананів, кисло-солодкі плоди помаранчевого кольору. Згадані саджанці чудово при­йнялися, пішли у ріст. Нині вони щедро родять і тішать око.

Під час цвітіння складається вражен­ня, ніби вишикувалися рядочками пиш­ні букети квітів у великих вазах. А витон­чені аромати поширюються навкруги. У теплиці панує справжня тропічна сві­жість: одні рослини квітнуть буйно, а на інших обважнілі плоди наливаються соком.

І хоча волинські ліси – не тропіки, однак їхні господарі добре знаються на вирощуванні екзотів. Дивина, але у Маневицькому лісовому господарстві збирають щедрий урожай цитрусових. Тут кожне лимонне деревце дарує 10-20 плодів вагою близько пів кілограма. А перший удався найпузатішим – по­тягнув аж на 640 грамів!

Зінаїда Голодюк старанно доглядає цитрусові.
Зінаїда Голодюк старанно доглядає цитрусові.

Працівниці теплиці впевнені, що за кілька років зможуть одержати кілогра­мові цитрусові. Лише потрібно набра­тися більшого досвіду.

– Урожай лимонів перевершує наші сподівання, – розповідає робітниця підприємства Зінаїда Голодюк. – Бо ми турбуємося, щоб рослинам було мак­симально комфортно. Вони навіть без підживлення чудово адаптуються до те­пличних умов, цілодобово одержують світло. Температуру підтримуємо від 10 до 30 градусів тепла (залежно від пори року). Важливо не доводити лимони до крайнощів: деревця однаково стражда­ють від перезволоження ґрунту та пере­сихання. Їх поливаємо помірно.

Пані Зінаїда ділиться деякими се­кретами. Каже, цитрусові найбільше люблять обприскування з пульвериза­тора – щоб листя вкривалося крапель­ками води. А колеги переконують: у цієї господині «легка рука»: що не посадить – усе щедро родить.

– Оглядаючи щодня деревця, ви­значаю, які слід підлити чи підсапати, – каже жінка. – Адже можуть захво­ріти, якщо не дотримуватися правил вирощування і догляду. Навесні крону лимона необхідно підрізати, аби при­швидшити плодоношення. Пагони най­нижчих гілок також видаляють.

Розмножуємо лимони вегетатив­ним методом, використовуючи живці здерев’янілих гілок. Вони добре прижи­ваються і нарощують кореневу систему. Саджанці даємо для лісництв, шкіл, ди­тячих садків, храмів.

Цікаво, що плоди дозрівають пів­року. Але, повірте, варто того чекати! Смак таких гібридів не надто кислий, хоча вітаміну С є стільки ж, як у звичай­них сортів.

Вирощені у лісовому господарстві лимони потрапляють на переробку у консервний цех підприємства. Пані Зі­наїда наголосила, що Пандероза дуже популярна і чудово приживається у до­машніх умовах.

А чи не означає це все, що у волин­ському краї зроблено перші кроки до створення справжнього лимонного лісу…

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень