Передплата 2024 ВЗ

Виставка з… трьох експонатів

У Музеї Соломії Крушельницької відкрилася виставка «Харків-Львів: збережена пам’ять»

Ідея виставки «Харків-Львів: збережена пам’ять» виникла тоді, коли з’явилося цьогорічне гасло «Сила музею» Міжнародної організації музеїв, присвячене до щорічного свята – Дня музеїв. Співробітники Музею Соломії Крушельницької розміркували, що «Сила музею» у тому, що музей зберігає пам’ять – матеріальну за допомогою раритетів, а також духовну пам’ять народу. Тому і було вирішено організувати виставку під назвою «Харків-Львів: збережена пам’ять», яка побудована лише на… трьох експонатах.

Про це журналістці «ВЗ» розповіла заступник директора Музею Соломії Крушельницької Галина Тихобаєва.

- Одним з експонатів стала бандура, яка зберігається у фондах нашого музею, - каже Галина Василівна. – Цікава історія цієї бандури, яку придбати нам допоміг меценат з колекції Ярослава Коваля. Львів’яни знають, що пан Ярослав – один із перших львівських фотографів. Він мав цікаву колекцію старовини, серед якої була і харківська бандура. Фотограф разом з дружиною у 50-х роках минулого століття їздив до Харкова за цим старовинним інструментом. Саме у Харкові подружжя вперше почуло історію про знищення радянською владою 300 кобзарів на початку 30-х років.

- Історія тяжка…

- Радянська влада запросила 300 кобзарів на з’їзд до Харкова, і за межею міста їх розстріляли. Усіх кобзарів з поводирями, а ще й знищили їхні інструменти. Тодішня влада вміло замела сліди злочину, оскільки свідків тієї кривавої розправи совєти не залишили. Бандура, представлена на виставці у нашому музеї, - з Харкова. Це надзвичайно цінний інструмент, бо її виготовив відомий майстер музичних інструментів Антоній Паплинський. На ній є клеймо, на якому написано, що бандура отримала срібну премію на ІІ кустарній виставці у Києві. Найімовірніше, це було ще до революції. Пишаємося, що ця бандура є у фондах Музею Соломії Крушельницької.

- На виставці представлено ще одну бандуру…

- Друга бандура прибула до Львова з Харкова у час теперішньої війни, коли бомбардували місто. Наша колега з літературного музею Харкова Оля Черемська, коли з палаючого Харкова виїжджала з дітьми, забрала зі собою до Львова одну з найцінніших речей – бандуру, яку їй передав чоловік. Чоловік пані Олі – лікар-анестезіолог Кость Черемський здавна захоплюється старим кобзарським мистецтвом. У Харкові є кобзарський цех, який відтворює давні кобзарські традиції. Кость Черемський є цехмайстром цього цеху, на базі якого проводять фестивалі, навчають молодь гри на кобзі, зберігають той давній репертуар – думи та канти кобзарів.

- Але ще є третій експонат?

- Це картина відомого художника Ореста Скопа, присвячена розстріляним кобзарям і лірникам. Пан Орест створив полотно у 1990 році. Як відомо, митець у пам’ять про цих кобзарів написав 300 картин козаків-мамаїв. Це потужна робота, якій художник присвятив кілька десятиліть. Насправді, пан Скоп намалював значно більше козаків-мамаїв. Спочатку він їх нумерував, але потім, як сам жартує, «козаки-мамаї розбігалися», оскільки з’являлися у різних колекціях – комусь подарував картину, а хтось купував просто з виставки.

Схожі новини