Передплатити

«За 8 років ми пошили близько 5 тисяч кікімор!»

Волонтерам украй необхідна тканина, а також допомога у пошитті накидок для снайперів


Ось такі кікімори та накидки на рушниці виготовляють львівські волонтери.

Завдяки моїм польським друзям, які передали для волонтерів з ГО “Hand made по-львівськи для Армії руками волонтерів” спеціальну тканину-мішковину для пошиття кікімор, я знову побувала у волонтерському цеху. У такий спосіб “тримаю руку на пульсі” й цікавлюся, якої допомоги потребують ті, хто трудиться у фронтовому тилу. А допомога дуже потрібна.

Зокрема, бракує тканини для пошиття накидок для снайперів. Бо попит на них - величезний! Також потрібно закуповувати рибальську сітку, яка слугує основою для кікімор. Коштує рибальська сітка 5 тисяч грн (за 20 кг). Та найбільше бракує людських рук, аби усі замовлення виконувати вчасно.

Святослава Фединяк за освітою дитячий психолог, але у житті займається жіночим одягом. У волонтерстві пані Святослава — понад вісім років.

- На щастя, під Харковом відновили виробництво рибальських сіток. Бо коли почалася війна, виробництво зупинилося. Нам доводилося шукати їх у Чехії, Польщі, Німеччині, - каже волонтерка. - Зробити кікімору без цієї сітки неможливо. Замовлення на кікімори не припиняються вісім років! А зробити таку накидку складно. Багато людей, хто пробував нам допомогти, знайшли собі іншу волонтерську роботу…

За вісім років ми пошили близько 5 тисяч кікімор! Є спеціальна схема, яку ми узгоджували з військовими. Ми чітко знаємо, яка має бути довжина, вага. Накидка має бути як пір’їнка! В Ізраїлі такі накидки виготовляють з натурального шовку. Ця накидка має бути мобільною, щоб її можна було швидко зняти у разі чого. Не повинна заважати рухам. На бойовій точці військовий може сидіти (лежати) годинами (на військовому жаргоні спеціальне місце для спостережень називають «льожка».Авт.). А це може бути і в дощ, і в сніг…

Найбільша наша “точка”, де шиють кікімори – у Брюховичах, в бібліотеці. Там стоять дерев’яні рами, саме на них плетуться кікімори. Ці рами поставили на трьох поверхах. Люди за схемою плетуть. У перші дні війни було стільки охочих плести накидки, що ми навіть відправляли людей додому, бо не було де стати. А потім усе. Люди розслабляються, ніби війни немає. І зараз приходить дуже мало людей... А потреба в кікіморах є весь час. Ось зараз хлопець з 24-ї бригади прибіжить, їде на фронт. Військові щодня приходять по кікімори. Хлопці пишуть, дзвонять. Запити нескінченні.

- Як ви змогли втриматися усі ці вісім років на волонтерському фронті? - цікавлюся.

- Ми сказали, що не зупинимося до перемоги! Раніше ми багато чим займалися, навіть буржуйки виготовляли, зараз переважно робимо маскувальні сітки і кікімори. Ні на день не зупинялися!

P.S. Якщо у вас є можливість допомогти волонтерам, телефонуйте Святославі Фединяк на номер: 063 855 08 53. Волонтерам потрібна натуральна тканина (можна вживану постіль).

Читайте також: “Мама запропонувала віддати вишиванки нашим захисникам або сиротам”