«Коли побачив Ісуса зблизька, подумав: «Така цінна скульптура, а тримається лише на… молитві»

Журналістка «ВЗ» побувала у майстерні, де група українських та польських реставраторів працює над скульптурою Скорботного Христа, який просидів на каплиці Боїмів 400 років!

«Спустили Скорботного на грішну землю», - написала на своїй сторінці у Фейсбуці начальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко. Скульптура Христа знаходилась на куполі каплиці Боїмів 400 років (!). Її демонтували для реставрації. Журналістка «ВЗ» побувала у майстерні, де над скульптурою працює група польських та українських реставраторів.

Фото автора
Фото автора

Фігура Скорботного Христа, яка знаходиться на усипальниці Боїмів у сидячому положенні, має для львів’ян особливе емоційне значення. Хоча це не єдина подібна скульптура, яка сидить… За словами фахівців, це рідкісний випадок, коли дах усипальниці увінчує скульптура. А щоб там була скульптура Христа – це єдиний випадок в історії мистецтва. Можливо, не усі знають слова, які написані латиною під скульптурою, тож нагадаю їх: «Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє …».

Попри те, що Скорботний Христос був в аварійному стані, не усі погодились на його демонтаж. Наприклад, голова Львівського обласного осередку Українського товариства захисту пам’яток історії та культури Андрій Салюк зауважив, що рішення про демонтаж скульптури варто було обговорити у ширшому колі фахівців. За його словами, Христос став хитким після того, як з нього зняли деякі елементи, які його тримали. А питання монтування, відтворення та укріплення – варто обговорювати на колегіальному рівні, із залученням фахівців, можливо, навіть зі світовими іменами.

… Йду до колишньої Львівської експериментально кераміко-скульптурної фабрики, що на вул. Мучній. Колись ці приміщення належали Львівській обласній організації Національної спілки художників України. Але згодом, правдами і неправдами, потрапили у приватні руки. Тепер власник здає приміщення в оренду. У цехах – холодно. Скульптуру поставили під стіною. Зблизька видно усі тріщини… Але виразно вимальовується зажурене обличчя Ісуса, його фігура. Дощ та сніг скульптуру не щадили! Доклалися до її руйнування і сильні буревії, які останніми роками, спостерігаємо в Україні. Торкаюся скульптури і роблю фото. Наче доторкнулася до цілої епохи! Незабутні враження!

Фото автора
Фото автора

Разом з Лілею Онищенко нас зустрічає керівник групи реставраторів з Варшави Павел Єнджейчик. Він працює у Львові над різними проєктами вже багато років. Зараз разом з Скорботним Христом реставрує також скульптури на Домініканському соборі, тепер греко-католицька церква Святої Євхаристії (площа Музейна, 1). Але на Домініканах скульптури на років сто молодші.

Запитую реставратора, наскільки відсотків знищений Христос, і чи справді скульптура є такою цінною? «Важко сказати… Якби був на 100% знищений, то ми мали б купу піску. Звісно, цей об’єкт є знищений, бо має 400 років, але пошкодження є типовими (Фігура Скорботного Христа зроблена з вапняка, хто є автором достеменно невідомо. Авторство приписують будівничому та архітектору з Вроцлава Андреасу Бемеру, але це тільки гіпотеза. – Авт.).

Скульптура є безцінною з точки зору історії, та викликає емоції у львів’ян, - веде далі пан Єнджейчик. – Він пережив усі завірюхи! Христос пов’язаний з цілою іконографією з каплиці Боїмів. З лабораторних досліджень, які проводимо у Польщі, ми дізналися, що скульптуру малювали (У деяких місцях бачимо почорніння. – Авт.). Не знаю, чи зможемо довідатися, яким був колір фарби, але будемо знати, чи це оригінальна фарба, чи її наносили повторно. Знаємо, що були часи, коли брали пензель і малювали скульптури, щоб вони виглядали більш-менш однаково.

Тут чітко бачимо ерозію вапна. Це вплив дощу, снігу, вітру… А колись камінь був гладкий. Усі деталі скульптури на місці. Праву ногу ми віддали для досліжень під мікроскопом. Зняти Христа було складно, але якби він постояв ще деякий час на каплиці Боїмів, то у будь-який момент міг упасти. Сильніша буря і усе. Скульптуру вже нічого не тримало. Я коли побачив Ісуса зблизька, подумав: «Така цінна скульптура, а тримається лише на … молитві». У 1925-1927 роках Ісуса ремонтували. Довкола зробили такий постамент. Якби цього тоді не зробили, то скульптура вже би давно упала (Зараз цей постамент фактично розтрощений. – Авт.). Найбільш коштовна річ у цій роботі – дослідження. Звісно, що реставрації потребує і сама каплиця Боїмів, але на це потрібні величезні кошти».

Лілія Онищенко розповідає, що з ініціативою відреставрувати Скорботного Христа виступив Інститут банківської справи. Був організований мистецький аукціон, на якій свої роботи виставили митці – художники, фотографи. На аукціоні вдалось зібрати 300 тисяч грн. «Цих коштів на реставрацію скульптури, звісно, не вистачить, - каже Лілія Онищенко. – Тому решту коштів виділяє польська фундація, Інститут «Полоніка».

Ми маленькими крочками давно робимо реставрацію Каплиці Боїмів. Зробили вхідну браму. У 2019 році впродовж декількох тижнів проводили лазерне сканування, ретельні обміри каплиці Боїмів у форматі 3D. Це зробили для того, аби зафіксувати кожен елемент споруди до того, як її почнуть оновлювати. Інститут банківської справи наполягав, аби ми розпочали роботи з реставрації Христа. Бо на каплицю Боїмів наразі невідомо скільки потрібно коштів. Це робота – на роки!».

Реставратори сподіваються, що навесні наступного року Скорботного Христа повернуть на місце. З нових деталей буде лише хрест. Німб, ймовірно, залишиться старий…

А тим часом…

За інформацією Міжнародної ради музеїв (ICOM), на сьогодні в Україні реставрації потребують 70 % музейних предметів фондового зберігання. Приблизно 700 тисяч з яких потребують термінового проведення реставраційно-консерваційних процесів. Кількість памяток, які потребують збереження, значно перевищує число наявних спеціалістів, гостро стоїть питання якісної підготовки та залучення кадрів. Сьогодні в Україні приблизно 240 сертифікованих реставраторів, за рік відреставровано – 8,5 тисяч предметів. Експонати десятиліттями стоять у «черзі» на реставрацію. Для збереження об’єктів окремих колекцій, спеціалістів в країні немає зовсім. Така ситуація призводить до втрат об’єктів культурного надбання. Є важливим питання матеріально технічної бази для проведення наукових досліджень та консерваційних-реставраційних робіт.

Читайте також: До десятиліття відкриття Гарнізонного храму Петра і Павла презентують реставровані фрески, поштову марку та ювілейну монету

Схожі новини