Передплата 2025 ВЗ

Сплюндрована спадщина чи епатаж?

Задля незрозумілої «інсталяції» на площі Петрушевича понищили музейні старовинні кахлі

Уся “інсталяція” нагадує якусь руїну... Фото з ФБ Юлії Герасимато
Уся “інсталяція” нагадує якусь руїну... Фото з ФБ Юлії Герасимато

Втретє у Львові триває «Тиждень скульптури». Цьогорічна тема цієї мистецької події - «Слід пам’яті». Тож робиться відсилка до збереження історичної спадщини. Але що за «Тиждень скульптури» без скандалу? Торік тригером громадського збурення стала епатажна скульптура «Впевнена» київського скульптора Василя Корчового, яка зображала надміру вгодовану панянку. Цього ж року обурення викликала інсталяція «Павільйон спадщини», встановлена у сквері на площі Петрушевича.

Це декілька бетонних колон, розташованих на постаменті від колишнього пам’ятника радянському письменнику Галану. А на колонах… просвердлені наскрізь, по самому центру і прикручені шурупами кількадесят старовинних сецесійних кахлів. Є і вироби фабрики Левинського. Їм місце у музеї, а їх знищили…

Мистецтвознавці обурюються — як можна було допустити таке плюндрування історичної спадщини? Називають це «показовою стратою кахель». Фахівці наголошують, що під дощем і на морозі кольорова полива злізе з кахлів і залишиться лише глиняна основа. Фактично ці художні вироби приречені на знищення.

«Взяти колекційні кахлі й просвердлити наскрізь і шурупом закріпити… Без сліз дивитися неможливо, — обурюється львів'янка Юлія Герасимато. — Нагадує колони в общазі з битою керамікою. Ця інсталяція може викликати тільки гнів. Рагулізм — поняття міжнародне…»

Та, як виявилося, метою цієї інсталяції саме і був епатаж. Старовинні кахлі свідомо були приречені на знищення.

«Концепція цієї інсталяції полягала у тому, що ці кахлі є „по дорозі на смітник“, — розповів „ВЗ“ організатор „Тижня скульптури“, відомий артменеджер Павло Гудімов. — Вони всі розрізнені, там немає якісних. Автор інсталяції Володимир Костирко казав, що буде момент, коли ми побачимо їхнє справжнє знищення. Це буде ближче до весни. Щодо кріплення шурупами, це рішення інженерів, які сказали, що, не дай Боже, вітер подує, кахлю відірве — і вона комусь на голову впаде. Оскільки ці кахлі є на шляху між горищем і смітником, ми пішли на те, щоб просвердлити у них дірки і прикріпити їх шурупами. Ця концепція описана на таблиці, яка є поруч із інсталяцією. З кахель, які були якісні, зробили піч у мистецькій бібліотеці».