Збираємось на перший лід!

Нарешті до зими календарної приєднується і зима атмосферна. І це не може не тішити зимових рибалок-підлідників, які чекали цього часу, готували вечорами необхідний для зимової рибалки реманент і у снах бачили свої улови і трофеї на величезних засніжених і закрижанілих дзеркалах водойм. Передчуття цієї радості й адреналіну, що розбурхують кров і примушують ставати частішим серцебиття, роблять виходи на перший лід для таких рибалок святом. Однак у пориві якнайшвидше насолодитися улюбленим заняттям не варто забувати про безпеку.

Безпека на зимовій рибалці – насамперед

Зима і холод лише починають заявля­ти про свої права. Тож не варто забувати і про безпеку на льоду. Найсерйозніша не­безпека потрапити в холодну воду – по першому льоду. Його товщина і структура на кожній водоймі різна, і пересуватися по ньому треба обережно. Пам’ятайте, що найміцніший лід у грудні – прозорий, він з’являється при хороших морозах. Білий або матовий – набагато слабший, і пере­суватися по ньому треба дуже обережно. Варто пам’ятати, що на відкритих місцях біля очеретяних та осокових заростей тов­щина льоду завжди менша.

Оскільки лід може покривати не всю по­верхню водойми або в окремих ділянках може бути крихким і тонким, необхідно проявляти високу обережність. При цьому потрібне обов’язкове виконання техніки безпеки. Товщину льоду, а найменша із до­пустимих це 5 см, контролювати потрібно при переміщенні по ньому постійно. Осо­бливо обережним потрібно бути при ви­ході на ділянки з течією, на глибокі місця. Небезпека зростає, якщо лід покритий сні­гом.

Початківцям також варто пам’ятати, що без спеціальної практики в пересуванні по першому льоду на риболовлю поодинці вирушати не можна. Виходити з берега на лід треба тільки після того, як відчуєте його міцність. Якщо під ногами хруснув лід і пішли тріщини, краще ковзаючими кроками йти назад. Зверніть увагу, саме ковзаючими, а не стрибками або висо­ко піднімаючи ноги. До того ж краще не пересуватися обличчям до сонця – воно засліпить, і шанс пропустити небезпечну ділянку і вийти на неї набагато збільшу­ється. Тож розслаблятися у жодному разі не варто.

Як замерзають водойми

Найшвидше хороший і міцний лід з’являється на озерах, а ось на річках або в місцях, де б’ють підводні джерела, ри­боловля небезпечна навіть у глуху зиму.

На великих водоймах лід встановлю­ється нерівномірно: спочатку замерзає мілководна прибережна частина, далі льодом сковуються більш глибокі ділянки водойми, в останню чергу лід утворюєть­ся над глибокими ямами і на ділянках з помірною і сильною течією.

Така пора у більшості рибалок асоці­юється з першим міцним льодом, у них, нарешті, з’являється справжня свобо­да пересування, але постійно потрібно пам’ятати про безпеку. При проходженні незнайомих ділянок водойм рекоменду­ється перевіряти товщину льоду пешнею.

Де і що ловити

Основна частина улову по першоліддю – риба, що живе на мілководді. У більшості водойм – невеликий окунь, плотва, йорж, густера і щука-трав’янка. У міру утворен­ня льоду над більш глибокими ділянками стає доступною ловля ляща, судака, вели­кого окуня і щуки. У період першого льоду (і відразу після нього) риба активна протя­гом усього дня і посилено харчується. За­вдяки цьому рибалка часто буває успіш­ною, головне – правильно вибрати місце.

Для лову окуня слід вибирати тихі місця з завалами коряжника, піщані коси, неве­ликі затоки, оточені стіною очерету. Гли­бина в місці лову не повинна перевищува­ти 1,5 метра. У водоймах, де багато окуня, хороші результати дає ловля в невеликих затоках з відносно чистим дном і плавним нахилом від мілководдя до глибини. У та­ких місцях полює зграйний окунь, а тому, якщо вдасться знайти «окуневий котел», успішна риболовля практично гарантова­на.

Йорж дотримується приблизно тих же місць, що й окунь, але з більшою глиби­ною. Переміщається по водоймі він мало, тому достатньо один раз знайти, напри­клад, закоряжену яму, де ловиться йорж, щоб потім ловити його там практично цілу зиму.

Плотва віддає перевагу більш від­критим і чистим місцям, хоча нерідко ловиться разом з окунем. Найбільш пер­спективними місцями для її лову будуть прибережні бровки і плавні перходи в рус­ло або глибокі ями. Слід враховувати, що плотва не завжди дотримується придо­нного шару води, а може ловитися на різ­них горизонтах, навіть біля самого льоду.

Активність густери істотно знизилася порівняно з минулим місяцем. Збиваю­чись у великі зграї, вона переміщується на ями, де і проведе цілу зиму. Однак в періоди відлиг густера виходить з ям на мілководні ділянки і починає харчуватися. В цей час найкращим місцем для лову цієї риби буде вихід з ями і прилеглі до нього околиці.

Перераховані вище види риб ведуть зграйний спосіб життя. Взимку вони зби­раються в зграї великих розмірів. Тому, піймавши першу рибу, можна розрахову­вати на повторні покльовки. Корисно буде підготувати відразу кілька лунок, причому таким чином, щоб перекрити ними різні глибини і перспективні місця (бровки, зва­ли, виходи і входи в ями, нерівності рельє­фу та інше).

На що ловити

Тут усе залежить, якому виду зимової рибалки ви віддаєте перевагу. Якщо вам подобається вертикальне блешніння, то широкий вибір блешень знайдете у ри­бальських магазинах. Якщо ж ви прихиль­ник лову на мормишку із насадками, а не мормишки-безмотилки, то і тут набір на­садок доволі широкий. Найпоширенішими і найефективнішими є мотиль, опариш та хробак.

Мотиль – це личинка комара, прекрасна наживка для зимової рибалки. Це основна кормова база риби практично будь-якого водоймища. Мотиль відмінно працює на будь-якій водоймі при лові будь-якого виду риби, за винятком, звичайно, таких видів риб як сом, щука, судак. Якщо клювання слабке, часто допомагає такий прийом, як «канапка» – використання разом мотиля і опариша. Можна надіти на гачок опариш-мотиль-опариш, можна мотиль-опариш-мотиль. Щоб зберегти його живим і при­датним для риболовлі, якщо ви придбали його заздалегідь, необхідно просто загор­нути його у вологу ганчірку і покласти у хо­лодильник.

Опариш – перший конкурент мотиля в зимовій риболовлі. Рибалки найчастіше комбінують саме ці 2 найпопулярніші зимо­ві наживки. Але у опариша є певні переваги перед мотилем, хоча б у тому, що він наба­гато краще тримається на гачку. Рибалка на опариша зимою – це кльов будь-якої мирної риби. Зберігати опариша необхідно в банці або коробці з отворами для повітря в прохо­лодному місці. У прохолодному місці, тобто в холодильнику або на балконі, опариш впа­дає в заціпеніння, а коли знову потрапляє в тепло – оживає. Опариша вдало можна комбінувати на одному гачку з мотилем.

Хробак – це справжній делікатес зимової риболовлі і дуже популярна наживка. Час­то виручає, коли на інші принади не клює. Коли риба бачить взимку справжнього жи­вого хробака – вона просто не може всто­яти. Рибалка на черв’яка зимою – це дійсно можливість гарно порибалити. Отже, осно­вні вимоги для його зберігання в домашніх умовах взимку – це ґрунт і харчування. Хро­баки можуть пережити всю зиму і приноси­ти вам непоганий улов на кожній рибалці.

Читайте також: «Коли добре клює – отримуєш дозу адреналіну» (відео)