Можна оХРІНіти!

Дехто перед недавнім Великоднем бідкався, що не може знайти хрону, щоб приправити ним святкову ковбаску, шинку, бурячки чи яйця. А от 23-річний Василь Чеплик, житель села Конюхи, що неподалік колишнього райцентру Козови, на брак цих прянощів не скаржився. Хрону у його селі, зокрема на городі сусіда Миколи, цього року вродило, як кажуть, до хріна! А один з пекучих коренів став прямо-таки рекордсменом.

Пів години вчорашній воїн Ва­силь (з армії повернувся у листо­паді) мордувався, щоб викорчу­вати із землі той хрін. Сім потів зійшло, поки добув його. Усі ах­нули, коли зміряли параметри: сльозогінний гіркий корінь, який на базарних прилавках має за­звичай 20−30 см, розрісся на всі 170 см! Деякі односельці не по­вірили почутому, тож можуть по­бачити гіганта на фотографії. Цей екземпляр на 45 сантиметрів пе­реважає іншого велетня, що його викопав ще один конюхівець — Петро Перець.

— У нашому селі дуже багато хрону розвелося! — розповіла ко­респонденту «Високого Замку» секретар сільської ради Зоря­на Білоскурська. — Викопують його перед самою Пасхою, чис­тять, миють, освячують у церкві, а потім труть і їдять. Чи продає­мо його заготівельникам на пе­реробні заводи? Ні, такого у нас не заведено. Щоправда, багато хто готує ліки з хрону. У ньому ба­гато вітамінів. Дуже помічний від кашлю.

— Ми цей величезний хрін із задоволенням спожили у себе вдома, — розповів нам Василь Че­плик. — Смакували ним і усі мої гості.

Конюхівці радили своєму од­носельцеві подати заявку у Книгу рекордів України. Бо ж викопаний корінь — усім хронам хрін! Такого досягнення, здається, ще не за­фіксовано ніде.

Утім, конюхівський хрін може й не бути чемпіоном. Ростуть на наших плодючих чорноземах ще більші гіганти. Житель села Лапшина на Бережанщині Володи­мир Плонський розповів авто­рові цих рядків, що кілька років тому під час ремонту моста біля села Гайок шляховики витягну­ли із землі кореневище хрону за­вдовжки два метри!

А я пригадую, як понад десять років тому у «Високому Замку» писав матеріал про одного моло­дого заробітчанина із Миколаїв­ського району на Львівщині. Вчо­рашній вчитель поїхав заробляти у Мексику, працював там броке­ром у казино. Одного разу мама переслала йому перед святами пучок домашнього хрону. Один із тих коренів син узяв та й посадив у червоний мексиканський ґрунт. І, о диво! — після затяжних злив­них дощів хрін виріс наче паль­ма…