Хрінові справи: гірка праця, але вигідна!

Іван Фаріон
- 16.12.2025, 17:55
- 399

Перед Різдвом особливо великий попит на хрін, з якого виготовляють пікантну приправу до м’ясних страв. Але навіщо купувати її у крамниці (200-грамова баночка коштує до 100 грн), якщо цю «термоядерну» закуску можна приготувати самому: «сировини» на наших городах хоч греблю гати! Більше того — на хроні можна непогано заробити, якщо його корені продавати чи то вроздріб, чи то гуртом

Цих сіток-мішків з хроном дуже чекають на переробних підприємствах. Фото із соцмереж

За рахунок хрону пан Богдан із Бережан щороку зміцнює свій пенсіонерський бюджет. Тільки не треба лінуватися: лопату в руки — і за роботу! Торік у знайомого чоловіка за містом, в якого руки не дійшли щось посадити у себе, накопав цього пекучого кореня кілька мішків. Заробив нівроку! — скільки, не зізнається.

Цього сезону на тому полі вже росте фермерська кукурудза, тож обсяг заготівель цього господаря став значно меншим. Але гріхом було би скаржитися на «хріновий» промисел: в’язку з трьох білих коренів пан Богдан віддає покупцям на базарі за 20 грн. За кожен реалізований кілограм (п'ять в’язок) отримує 100 грн.

«На потік» поставлено заготівлю хрону у невеличкому, на кілька хат, селі Шайбівці, яке межує з Львівською областю. Живуть тут переважно літні люди, поратися біля землі особливо нема кому, тому необроблені ділянки «завойовує» агресивний хрін. Із кожним роком його стає більше. Місцеві ґазди вважають цю рослину бур’яном — кроплять хімпрепаратами, викорчовують, але він і далі розмножується.

Креативні бізнесмени вирішили цю «проблему» з користю: почали заготовляти хрін, приймають його від населення так само, як навесні ті ж соснові шишки, цвіт бузини, а пізніше — полуницю, смородину, малину, лохину, яблука. Гостру потребу у хроні відчуває переробна промисловість. То як можна допустити, щоб це добро пропадало?

Знайомий фермер Микола Горішний розповів автору цих рядків, що хрін у Шайбівці копають так само активно, як восени — картоплю. Заготовляють цього товару цілі мішки-сітки. Добре, що погода дозволяє. Справа ця прибуткова: за кілограм підготовленої до продажу продукції (корені мають бути помитими, без вусиків) дають в еквіваленті один долар. Якщо взятися за роботу по-господарськи, каже наш співрозмовник, за день родина може заробити 100 «баксів».

Є ще й інший «плюс» від цієї роботи — поле після викопаного хрону стає чистішим, на ньому можна вирощувати першочергові культури.
Викопувати хрін нелегко, бо його корінь глибоко сидить у землі. Тому для його корчування використовують так звані лопати-мечі. Є біля чого намордуватися — як кажуть, робота стає хроном. Без мозолів не обійтися… Але якщо хочеш доброго заробку, хіба будеш нарікати на гірку працю біля «гіркого» урожаю?